Наталка Міщенко: Тепер демон жере свого господаря зсередини

А пам'ятаєте, як рік тому був стадіон?

Я пам'ятаю. Я пам'ятаю, як зелені боялися спільної сцени. Я пам'ятаю, як торгувалися за те, щоб їм дали більшу частину площі — ніяк не хотіли погодитися на рівнозначні умови.

Минув лише рік...

А пам'ятаєте, що було далі? Петру Олексійовичу виключили звук у мікрофоні. У цей момент я занервувала, тоді я вже остаточно зрозуміла — ці наперсточники грати за правилами не будуть.

Пам‘ятаєте, як Порошенко пішов на зелене поле? Сам пішов. А Марина Анатоліївна за ним. Це не всі одразу побачили, людей було багато, не всі одразу зорієнтувалися, що відбувалося. Ніхто й подумати не міг про таку ницість, про наглу, відверту підлість.

Коломойський проти народу України: схема розводу

Кожен процес для нормального аналізу важливо проглядати у його логічній послідовності:

1) Коломойський спершу воює за Україну у 2014 році, але не як за Державу, а як за свій город.

2) У 2015 році він хоче за свій "подвиг" багато ништяків. Але йому не обломилося. Олігархів поступово відтісняють від центру прийняття рішень (я зараз не кажу, що все стало класно та ідеально, але саме вплив Коломойського/Пінчука/Ахмєтова тоді зменшився).

3) 2015-й — Коломойський розсварився з Порошенком остаточно і починає готувати виборчий проект «Слуга народу». Рейтинги Порошенка зриваються у піке.

4) Два подєльнічка — Коломойський і Боголюбов — у 2015–2016 рр. виводять на підставні фірми через кредити гроші ПриватБанку. Фактично банкрутують власний банк. Там трошки капнуло в офшорку Кварталу95, співвласником якої на той час був Найвеличніший лідер сучасності.

5) Нацбанк констатує банкрутство ПриватБанку і у режимі форс-мажору пропонує націоналізувати банк. Для того, щоб не поховати банківську систему країни (70% зарплатних карт — у ПриватБанку). ВЛАСНИКИ ПОГОДЖУЮТЬСЯ. УГОДА ПІДПИСУЄТЬСЯ, Нацбанк вливає в ПриватБанк понад 155 мільярдів гривень. Для порівняння: у бюджеті 2017 року це було більше, ніж бюджет оборони і МВС разом узятих. Вони хакнули нас на річний бюджет сектору обороноздатності!!!

6) ПриватБанк, новим власником якого є Україна, почав судитися з колишніми власниками.

Він мав бути Робін Гудом, а став...

Що ми маємо?
Абсолютно непрофесійну владу, яка не розуміє чим вона керує і до яких наслідків призведе їх недолуге управління. Причому, до фатальних наслідків і для ключових владних гравців.

Очевидно, що русофільські настрої у владі і підігрування Кремлю після призначення Єрмака лише посилюються. Путін терпляче, але швидко вбудовує в архітектуру влади України власних агентів, щоб знищити патріотів, розвалити армію, безкоштовно дискредитувати і безкровно окупувати Україну.Очевидні провали в економіці, повне ігнорування потреб українського бізнесу, нерозуміння світових тенденцій і відсутність знань, як реагувати на них.

Жодна глобальна обіцянка Зеленського не виконана. Дива не сталося. Можна про все що завгодно домовлятися у владних кабінетах, мати підтримку олігархів, давати будь-які обіцянки, планувати фантастичні сценарії і малювати привабливі схеми — проте голосують і підтримують тебе люди, платники податків, твої виборці. 73%, 51%, 25%, 3%...
І коли вони розуміють, що змін не настало, обіцянки провалені і можливо їх навіть не планували виконувати — наростає народне обурення, що переростає у ненависть. Спершу тебе ненавидять 10%, далі 25%, згодом 50%, і за короткий час негативний рейтинг суттєво більший за позитивний.

Відеоролики вже не працюють, веселі фото в інстаграмі і заклинання в фейсбуці, що все добре — викликають відторгнення. Словам не вірять, а справ немає.

Тарас Чорновіл: Це вже цілий комплекс абсолютно диких загроз для всієї країни

Буквально пару думок після візиту Зеленського до Ватикану. Я, знову ж, не хочу обговорювати змістовні деталі візиту. Виходжу з того, що Папа, хоча й є уособленням не лише духовної, але й світської влади (абсолютний керівник міста-держави Ватикан), але все ж стоїть вище політики. Завжди є сподівання, що спілкування з ним навіть найнижчих (у моральному сенсі) зможе підняти духовно й морально. На жаль, так стається далеко не з усіма. Усе ж поширювати різні фотожаби, де Зеленського висміюють поряд з Папою, не хочу, хоча чогось катастрофічного в цьому не бачу. Усе ж авторитет понтифіка для персонально для мене мене значить більше, ніж сьогоденна кон'юнктура.

Але були речі поза рамками самої розмови. Про них варто згадати. І належать вони вже не до політики, а до психології чи навіть психіатрії. До Ватикану й до величного храму святого Петра більшість людей заходять з високими почуттями. Віруючі з майже надприродним духовним зворушенням. Ті, хто далекі від релігійності, але з нормальним внутрішнім душевним світосприйняттям, відчувають захоплення естетичне й також черпають добру душевну енергію, яка там панує. Але на мільйони трапляються одиниці, в яких у нутрі щось геть анормальне.

Кілька слів про "зубожіння"...

⏩ ОК, тут про экономику в последнее время появилось много закидонов. Дескать Порох ничего не делал для улучшения, а Зеленский старается хотя бы что-то делать. Я вам простой пример приведу. 

Много лет под домом в старом центре можно было без проблем припарковаться вечером, когда разъезжались офисные работники, и в выходные. Сейчас все. Проблемка. Паркуются не столько приезжающие, на работу, сколько местные. Машины самые разные. Бляхи, битки из Америки, новые машины. Но их стало в два раза больше. 

Просто давайте без условностей. Все эти машины купили за годы войны. Все эти машины заправляют, обслуживают, ремонтируют. То есть на них реально тратят деньги. В воюющей стране. Понятно, что хотелось бы все дешевле, а еще лучше даром. Но эти машины купили. Все эти машины купили во время зубожиння, до которого довел страну Порошенко. Растаможенные и не растаможенные. Битки и утопленники. Новые и б/у из Европы. Так что не нужно рассказывать про экономику, посмотрите на трафик на дорогах.

© Роман Донік

⏩ Мы у себя в городе успели за время зубажиння закупить кучу техники в коммунальные предприятия (мини-тракторы, автобусы, даже земснаряд для чистки пляжа и дна речки), сделать ремонт Дворца культуры, сделать капитальный ремонт Дома детского творчества, сделать ремонт исполкома, который долгие годы был похож на сарай, установить систему "Рада" для голосования, открыть пенсионерам соляную комнату и массажный кабинет, сделать ремонт больницы и закупить оборудование в т.ч и томограф, сделать ремонты школ и д/садов (которые нуждались), покупать за счёт бюджета квартиры атошникам и детям-сиротам, организовывать и оплачивать совместно со спонсорами "Энергофест" и многое другое по мелочам.

А теперь СТОП! Деньги есть только на защищённые статьи бюджета. Т.е на з/п учителям, медикам и пр. бюджетникам.
Ну что ж, давненько у нас население не скидывались на ремонты в школах и на бытову химию в садиках...ну и на прочее тоже.
Это всё я знаю как депутат горсовета.
Добро пожаловать в зад!

© Лілія Крайчинська 

С Днём рождения, Владимирссаныч! Тебе уже 42 и ты действительно не лох

На ресурсе "Трубу прорвало" появились новые плёнки, касающиеся коррупционной деятельности ГБР. В частности, Баканов в разговоре с Трубой называет Богдана "смотрящим" за судами, А также диалог, в ходе которого Труба даёт указание руководителю Первого управления организации досудебных расследований ГБР Корецкому остановить рассмотрение дел, где фигурирует Арахамия.

Тарас Чорновіл: особа, яку в нас чомусь називають президентом України, уже на короткому повідку в Путіна

Щойно закінчилося шоу 95 кварталу імені портновської Труби в ДБР. А як я маю це назвати? Якби я не мав юридичної освіти, то написав би, що пройшов допит в ДБР Петра Порошенка. Але мої скромні знання та те, що я дорожу честю диплома рідного Львівського Національного Університету, не дає мені права використати такі формулювання.

Спершу затягувалася процедурна частина, зокрема й стосовно розміщення ДБР. Для одного з фігурантів "плівок Труби" Корецького, який диригував допитом, хоча не має в цій справі процесуального статусу, було принципово, щоб не фіксувати адресу місця допиту, як офіційну адресу ДБР. Адже це територія юрисдикції Шевченківського районного суду, який не ліг під Портнова (знаємо це ще з переписки відомого корупціонера Лещенка з Портновим). А ДБР усі свої справи подає в портновський Печерський районний суд.

Единолох гаражный в Давосе

Давос. Международный экономический форум. Ответ преЗедента на вопрос журналиста. Один вопрос и один ответ. Для того, чтобы расплавить мозги, этого достаточно. Сочувствую Швабу. Текст — слово в слово. Мала час та натхнення. Итак, поехали!

— Моє запитання: які додаткові реформи важливі для вас у найближчому майбутньому?

— А... дякую за запитання. А... чесно кажучі, ви знаєте, я, а... працюю на посаді президента України, а... двісті сорок вісім днів. Ви розумієте яка це складна професія, тому що я точно знаю скільки днів я працюю. І десь біля ста п'ядитесяти днів працює наш новий парламент, починаючи з вересня. А... і ви знаєте, в середньому за цей час за чотири місяці, п'ять місяців десь так, а... ми прийняли новим нашим парламентом, Верховною Радою України, ми прийняли а... таку кількість а... законів важливих, дуже важливих, яких не можна було прийняти по різним причинам, справа не в президенстві, по різним причинам за багато років, які поліпшують а... дійсно бізнес клімат для України. Ми реформували, незважаючи не на́що, а... незва... ми реформували а... все, ми почали с... ви знаєте у нас дуже складна ситуація земельної реформи, але ми вже проголосували цю реформу мараторія землі, з продажу землі у першому читанні, це одна з найскладніших реформ для сучасної України.

В очень узких кругах о нём говорят так: “наш мальчик”

Мысль о том, что “наш мальчик”, далее НМ, может стать джокером, появилась спонтанно. То ли сериал навёл на мысль, то ли сценарий под него написали с далеко идущими планами, никто уже не скажет. Во всяком случае решение НМ использовать было принято.

“Своим” для “друзей с Востока” НМ стал давно – лет 15 назад. Для гастролей и доступа к первым лицам было необходимо стать “своим”. Они это умеют делать, да и НМ был не против – деньги, и большие, знаете ли.

В 2015 году возникла большая проблема у ИВ, и решили НМ прогнать через соцопрос. Когда увидели результат, решили попробовать. Первая и основная цель – давить на ПА за банк и отстранение нового менеджмента от некоторых предприятий, которые кормили ИВ и очень неплохо.

С кем, на самом деле, Зеленский встречался в Омане?

Не люблю теории заговора возможно, что-то пропустил, но у меня остались важные вопросы без ответов:

1. С кем, на самом деле, Зеленский встречался в Омане? И о чем говорили?
- ну не верю в спонтанную смену места отдыха.
- встреча с испуганным министром иностранных дел Омана (страны с мизерным товарооборотом с Украиной) тоже имеет ряд вопросов.
- договоренности абстрактны и нелепы, простите.
https://cutt.ly/brkx49H

2. Кто так оперативно организовал встречу Зеленскому с Министром иностранных дел Омана?
- напомню, в Украине нет посольства Омана (коммуникации строятся через посольство в Москве)
https://cutt.ly/OrkcR5r
- почему не договорились об открытии посольства?

Ідеальний фінансовий кур'єр

Аналітик: Важко працювати, у нас немає джерел в Омані.

Шеф (єхидно): Та ти що?! У нас немає джерел в Омані!?
Так це ж просто катастрофа!
Ось тільки Оману нам не вистачало!

Пан Зеленський і надалі перебуває в благодушній упевненості, ніби він один розумний, а всі інші лише "Квартал" дивляться. 

Ця історія розпочалася не вчора. Ця історія про нескінченне і нерозділене кохання... до грошей. :) Якщо прочитаєте нашу "Хроніку одного Президента" і статті блогу, то побачите, що ми не раз і не два писали про важке фінансове становище Коломойського і Зеленського. Все, що одному й другому вдавалося перехоплювати у держави, з'їдали текучка і великі операційні витрати на підтримку єдності стада "слуг народу".

Криза трапилася нещодавно й раптово, коли "Приват", очолюваний безстрашним чесько-німецьким самураєм Петром (ім'ячко ж яке символічне!) Крумхазлом, відбившись від протестуючих "робочих", "уболівальників", "приватизаторів автостоянок" і виживши на зло всім в нерівній битві з українською медициною, подав до Окружного суду Тель-Авіва позов на майже 700 млн. доларів до пана Коломойського і К, заодно збільшивши позов в Делавері до 1 млрд. доларів. Останнє цілюще джерело ізраїльських грошей вичерпалося. Навіть вірний Беньямін був безсилий, остаточно заплутавшись у спробах створити хоч щось, що нагадує уряд в Ізраїлі.

Віталій Портников: Вони голосували за Зеленського з тією ж надією...

Поїздка президента Володимира Зеленського до Оману — звичайно ж, у відпустку, щоб там не розповідали представники офісу глави держави — не викличе в українському суспільстві емоцій, які викликала подорож його попередника на Мальдіви.

Хоча аналогії, звичайно ж, напрошуються. Президент не найбагатшої країни, яка знаходиться у стані військового конфлікту, дозволяє собі відпочинок у розкішному готелі на екзотичному курорті. Те, що цей відпочинок незграбно виправдовують зустріччю з міністром, відповідальним за керівництво оманським зовнішньополітичним відомством, та ще й посаду чиновника не можуть правильно вказати, тільки підкреслює незграбність виправдань колишнього Голобородька — людини, яка вважає за краще перебувати у шикарних готелях, ніж тинятися на велосипеді. Але і ніякого криміналу в цьому теж немає. Зеленський — не Голобородько, він заможна успішна людина, яка може дозволити собі поїздку за свій рахунок куди завгодно. Втім, як і Порошенко.

Чому ж тоді поїздка Порошенко викликала таке море негативних емоцій, а поїздка Зеленського не викличе? Та тому, що справа не в Мальдівах, справа не в Омані. Справа — в Україні.

Анализ "новогоднего поздравления" малороса

▪️ Начнем с выбранного образа — конечно же в помятом ху# в водолазке под пиджак обыватель, без сомнений, узнает всем известного совкового @бланского персонажа из классической говнокомедии — Мягкова. Это визуальный ценностный сигнал, типа, смотрите — я такой же мудак как и вы.

▪️ Совок выбран не случайно. Совок — это продвигаемая рос.пропагандой альтернатива украинству. Это очевидное информационное оружие массового поражения врага. Т.е. это первый пропагандистский сигнал, а человек еще и рта не раскрыл.

Усе те йому близьке як нікому!

Тарас Чорновіл: "Трохи відпочивши й підкріпившись, вони повернуться вбивати українців"

З сьогоднішнім так званим обміном просто бракує слів. Єдина надія, що вся ця правляча гопота колись за це заплатить належну ціну. Не знаю, чи встигнемо догнати Зеленського з Коломойським, коли вони втікатимуть з країни, але пробачення немає бути нікому.

Чому така жорстка оцінка, а не переможні реляції вслід за зеленою командою? А ви задумайтеся над такими деталями:

• З 2014 року було проведено десятки й навіть сотні обмінів та інших видів повернення наших громадян з полону. З рук московських терористів вирвано понад 3500 наших полонених. Саме полонених у своїй абсолютній більшості. Не зважаючи на всі забаганки Путіна, які ретранслювали його терористичні найманці, ми віддавали на той бік саме тих осіб, які визначені Мінськими домовленостями, тобто учасників бойових і інших дій у ході війни на Донбасі. Серед них були російські військові, розвідники, члени диверсійних груп, представники місцевих окупаційних адміністрацій. Іноді дуже не хотілося вертати персонажів, які мали б отримати заслужене в наших судах. Але така логіка війни: військових і колаборантів обмінюють, щоб повернути своїх бійців.

Чотири базових негативи рішення про внесення до списків на обмін осіб, які засуджені чи є підозрюваними чи обвинуваченими у вбивствах українських громадян

Перший стосується правової основи такого рішення. Осіб, які засуджені чи є підозрюваними чи обвинуваченими у вбивствах, відпускають на волю з політичних мотивів. Українське законодавство такого не передбачає. Тобто вимога Генерального прокурора Рябошапки про звільнення таких осіб з-під варти означає, що цим особам дають можливість уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини. Такі дії Генерального прокурора самі по собі є кримінальним злочином. І це лише справа часу, коли постане питання про притягнення його за це до кримінальної відповідальності.

Аргумент, що це нестандартна ситуація, не витримує жодної критики. Хочете дати можливість певним особам уникнути кримінальної відповідальності за найтяжчі злочини — ухвалюйте парламентом політичне рішення та затверджуйте закон про амністію. Але тоді це жахливе рішення ухвалюється законодавцями. Як це і передбачено Конституцією України.

Донбас — це Україна, але це точно не суперприз, заради якого можна йти на приниження

"Я скажу вам відверто – якщо завтра нам повернуть нашу землю, наш тимчасово окупований Донбас, то я можу ще десять разів потиснути руку (Путіну)».

Ці слова сказав Президент України Володимир Зеленський. І цими словами, до речі вже не вперше, він підкреслив, що готовий на все (навіть на приниження держави та нації) заради повернення Донбасу. А пориватися і демонструвати палке бажання тиснути руку особі, за наказом якої вбивали та катували твоїх співгромадян, — це і є приниження.

От тільки є одна біда. Приниженням перед агресором ніяка держава ніколи в історії нічого не повертала. Тільки втрачала.

Светлана Самборска: В общем, удачно Яндекс купил Слугу народа. И вовремя.

Вообще история приключений "Слуги народа" в РФ настолько настолько коротка (1 день) и в то же время настолько богата, что я и не припомню, с чем этот феномен можно сравнить. Судите сами. Один день, а сколько фактов попало под софиты:

1. Зеленский в апреле визжит и брызжет слюной о конфетах "Рошен" в пайках российских наемников, а в мае, уже ЯВЛЯЯСЬ Президентом, продает права на сериал российскому Яндексу.

2. Президент Украины Зеленский продает права на сериал российскому Яндексу, на который Украина наложила САНКЦИИ.

Тарас Чорновіл: Усе показане нам — колосальна вистава зі слабенькою партитурою

Прослухав це шоу, яке називається брифінгом з нагоди "розкриття справи про вбивство Павла Шеремета". Як рояль у кущах там навіть Зеленський очікував своєї хвилиночки, щоб вискочити й пару слів сказати. Колись так само Сталін після розкрутки справи якихось "уклоністів" (чи то лівих, чи правих, не згадаю) поспішив на якійсь партконференції встати після доповіді Ягоди (чи вже Єжова) й поставити жирну крапку в долях тисяч людей. Але ми Україна, ми не СРСР 30-х років.

Маємо надію, що до того часу або уйло здохне, або преЗедент до Ростова втече

Сьогодні Рада продовжила на рік чинність (не дію, бо він, на щастя, так ніколи й не запрацював!) Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Там проголосували всі, крім «Батьківщини», де є вдосталь умільців усе ставити з ніг на голову, й «Голосу», де, судячи з виступу Рахманіна, взагалі не розуміють, про що йдеться в самому законі та для чого його продовжувати. Послухав коментарі нардепів перед початком ранкового засідання й зайвий раз переконався, що серед них, либонь, одиниці взагалі той закон колись читали, а суть проблеми розуміє теж не більше. Але щось дуже активно розказують, навіть не задумуючись, яку ахінею деколи несуть. Я ж маю старомодну звичку перечитувати документи, які коментую, а цей закон я проглядав незлічиму кількість разів та вже не раз тут цитував окремі його частини. Тому дозволю собі викласти декілька міркувань з даного приводу.

В усьому винен Порошенко. Ок, але...

Читаю числених «патріотичних» діячів та експертів (Яроші, Бутусови та їм подібні), читаю коменти кремлівських та зеленських ботів. Усі вони кричать в один голос: мінські угоди уклав Порошенко, Зє їх тільки виконує, бубочка не винний.

Ок, поганий Порошенко уклав погані мінські угоди. У всьому винний Порошенко.

Опустимо умови, в яких укладалися за президенства Порошенка мінські угоди (відсутня армія, зруйнована економіка, силові структури, порожня скарбниця і т.п.). І умови, в яких перебуває зараз Зеленський.

Але: