Донбас — це Україна, але це точно не суперприз, заради якого можна йти на приниження

"Я скажу вам відверто – якщо завтра нам повернуть нашу землю, наш тимчасово окупований Донбас, то я можу ще десять разів потиснути руку (Путіну)».

Ці слова сказав Президент України Володимир Зеленський. І цими словами, до речі вже не вперше, він підкреслив, що готовий на все (навіть на приниження держави та нації) заради повернення Донбасу. А пориватися і демонструвати палке бажання тиснути руку особі, за наказом якої вбивали та катували твоїх співгромадян, — це і є приниження.

От тільки є одна біда. Приниженням перед агресором ніяка держава ніколи в історії нічого не повертала. Тільки втрачала.

Отже ці слова є маніпуляцією. Вони маніпулятивно роблять у свідомості обивателя «повернення Донбасу» ідеєю-фікс, суперпризом, заради якого можна піти на будь-які поступки. На компроміси.

Насправді це не так. Донбас без найменших сумнівів це Україна: була і буде. Але це точно не суперприз. Донбас наповнений терористами, зброєю, наркотиками, криміниталітетом з усіх просторів РФ. Зрештою просто людьми, які ненавидять Україну. Там зруйновані економіка, промисловість, екологія, демографія, інфраструктура; квітнуть наркоманія, злочинність, епідемії, інфекційні хвороби.

Це точно не суперприз, заради якого можна бути готовим на все, навіть на приниження держави. Скоріше навпаки – це купа проблем. Які ми знімемо з РФ і повісимо на себе. Щедрою рукою відкриємо ворота в Україну російській зброї, терористам, бандитам, криміналу, наркотикам, СНІДу, сифілісу, туберкульозу. І все це — за таке бажане рукостискання.

Більше того, якщо повернення Донбасу відбудеться за умов збереження «народной міліції», складеної з учорашніх терористів, якщо кордон з РФ буде звичайним решетом за умов «сумісного патрулювання» людей Авакова та місцевої «народної міліції», яке нам проштовхують, то це буде смерть України.

Безпечне для України повернення Донбасу можливе лише після:

• повного виведення окупаційних військ РФ;
• повного роззброєння бойовиків;
• повного і 100%-го контролю ЗСУ (у крайньому випадку на першому етапі — контингентів ООН) по всій території і на кордоні;
• перехідного карантинного періоду довжиною в роки, за який потрібно вирішити перелічені проблеми. Коли там будуть працювати тимчасові військові адміністрації чи адміністрації ООН, СБУ, МВС, міжнародні місії, лікарі, екологи тощо.

А інакше зброя, криміналітет та вбивці прийдуть в хату до кожного обивателя. СНІД, туберкульоз, сифіліс та наркоманія прийдуть до ваших дітей. Ваші зарплати та пенсії підуть на відновлення зруйнованого Донбасу.
І я думаю, це не зовсім те, за що голосували наївні виборці Зеленського.
І це точно не той суперприз, зараді якого потрібно йти на приниження України і тиснути липку, криваву руку убивці.

© Олександр Костюк, 13.12.2019