Той день, коли…

Здавалось би, от так посадиш перед собою виборця Бубочки, подивишся на нього, помовчиш трохи (бо на роковини саме то — мовчки пом’янути) і скажеш:

— Ну, як там друже Вояче, рік минув, ти задоволений? В усіх в/ч реформа харчування? Нові гуртожитки побудовано? Полігони? Зарплата більше? Совкодрочерів менше в МО/ГШ? Ми наступаємо, звільняємо? Армія досі в пошані?
Ти ж за це голосував? Ти це отримав, правда?

— Ну як там, друже Вчителю? 4 тис. у.є. кожній педагогічній душі? Нова Школа? Українізація? Ти ж за це голосував?