Тарас Чорновіл: Це вже цілий комплекс абсолютно диких загроз для всієї країни

Буквально пару думок після візиту Зеленського до Ватикану. Я, знову ж, не хочу обговорювати змістовні деталі візиту. Виходжу з того, що Папа, хоча й є уособленням не лише духовної, але й світської влади (абсолютний керівник міста-держави Ватикан), але все ж стоїть вище політики. Завжди є сподівання, що спілкування з ним навіть найнижчих (у моральному сенсі) зможе підняти духовно й морально. На жаль, так стається далеко не з усіма. Усе ж поширювати різні фотожаби, де Зеленського висміюють поряд з Папою, не хочу, хоча чогось катастрофічного в цьому не бачу. Усе ж авторитет понтифіка для персонально для мене мене значить більше, ніж сьогоденна кон'юнктура.

Але були речі поза рамками самої розмови. Про них варто згадати. І належать вони вже не до політики, а до психології чи навіть психіатрії. До Ватикану й до величного храму святого Петра більшість людей заходять з високими почуттями. Віруючі з майже надприродним духовним зворушенням. Ті, хто далекі від релігійності, але з нормальним внутрішнім душевним світосприйняттям, відчувають захоплення естетичне й також черпають добру душевну енергію, яка там панує. Але на мільйони трапляються одиниці, в яких у нутрі щось геть анормальне.