Тарас Чорновіл: Це вже цілий комплекс абсолютно диких загроз для всієї країни

Буквально пару думок після візиту Зеленського до Ватикану. Я, знову ж, не хочу обговорювати змістовні деталі візиту. Виходжу з того, що Папа, хоча й є уособленням не лише духовної, але й світської влади (абсолютний керівник міста-держави Ватикан), але все ж стоїть вище політики. Завжди є сподівання, що спілкування з ним навіть найнижчих (у моральному сенсі) зможе підняти духовно й морально. На жаль, так стається далеко не з усіма. Усе ж поширювати різні фотожаби, де Зеленського висміюють поряд з Папою, не хочу, хоча чогось катастрофічного в цьому не бачу. Усе ж авторитет понтифіка для персонально для мене мене значить більше, ніж сьогоденна кон'юнктура.

Але були речі поза рамками самої розмови. Про них варто згадати. І належать вони вже не до політики, а до психології чи навіть психіатрії. До Ватикану й до величного храму святого Петра більшість людей заходять з високими почуттями. Віруючі з майже надприродним духовним зворушенням. Ті, хто далекі від релігійності, але з нормальним внутрішнім душевним світосприйняттям, відчувають захоплення естетичне й також черпають добру душевну енергію, яка там панує. Але на мільйони трапляються одиниці, в яких у нутрі щось геть анормальне.

Роман ДОНИК: "Потому что знают, что все у нас будет хорошо. Но без них..."

Я знаю, все у нас будет хорошо. Как бы плохо сейчас ни казалось. Мы просто подзабыли.

Мы уже забыли, что было хуже некуда. Что еще два года назад подавляющее большинство сейчас вопящих спикеров набрало в рот гуана и сосало через тряпочку молча. Кто-то задавал какие-то типа неудобные вопросы, на которые вопрошаемым было пох. Но то были единичные случаи. Патамушадемократиябыла. Потому что каждый вякнувший мог проститься с работой какдвапальцаобасфальт.

Я знаю, что такого, как было, уже никто не допустит. И как бы горько это ни звучало, именно война открыла глаза Украинцам на то, чего они никогда в жизни не смогут принять.

Мы будем менять парламент, пока он не заработает. Мы будем менять президентов, если они не оправдают доверие. Мы будем много чего делать.

Україна знову звернеться до Гаазького трибуналу

27 січня 2015 року Верховна Рада України прийняла гучну заяву — про визнання Російської Федерації державою-агресором та закликала міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України. Рада закликала міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України і окупацію її території і посилити вимоги до Росії щодо повернення до визнаних кордонів.

Таке рішення корелюється з іншою ініціативою Києва — Рада безпеки та оборони доручила уряду почати процедуру звернення в Гаазький трибунал у зв’язку зі злочинами проти людяності, що терористи скоїли в 2014–2015-х роках проти українських громадян. Не завадить цьому і той факт, що Україна досі не ратифікувала Римський статут. Згідно 3 пункту статті 12 статуту держава, що не є учасником Римського статуту, може подати разову заяву і визнати обов’язкову юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (офіційна назва «трибуналу») по конкретній ситуації і конкретним злочинам проти людяності, що були скоєні в конкретний часовий період.