Від щирого серця дякую вам за вашу підтримку! Повірте, я її відчуваю, не дивлячись на те, що СК РФ позбавив мене права листування, і я вже два місяці не отримую жодного листа, тому й не можу вам відповісти.
Тому зараз дякую всім, хто писав мені чи просто згадав добрим словом. Мені це дуже додає сил!
Тепер про голодування. Я знаю, що дуже багато людей на усіх рівнях державності в Україні та у світі багато роблять для мого визволення, і я дуже вдячна всім за це.
Я навіть не сміла розраховувати на таку підтримку, бо в Україні й у світі зараз, окрім мене, проблем не мало. І тому я дуже ціную вашу участь.
Мені соромно, що сама я майже нічого із в’язниці зробити не можу. Тому я вирішила боротися єдиним доступним мені методом – голодуванням.
Але я не хочу, щоб ви за мене дуже хвилювалися. Дякувати Богу, моєму генетичному коду і моїм батькам, здоров’я в мене як у космонавта, і я витримаю! А ваша співучасть у моїй долі мені в цьому допоможе. Кожна людина, яка хоч раз в день подумає про мене добре, - додасть мені віри і сили. А кожна, яка подумає лихе, – додасть упертості й злості.
Юлія Володимирівна Тимошенко написала мені листа, де просить припинити голодування і берегти сили. Адже "ворогу ми потрібні слабкими", і це дуже мудрі слова. Дякую, Юліє Володимирівно!
Але хочу вас заспокоїти: слабкою я ніколи не була і не буду! Силу духу мою не зламати, а в рукопашний бій мені тут із тюремниками не вступати. Головне – духом вистояти, а фізична сила відновиться… А якщо Богу буде потрібно інакше, то що ж… Втрата одного бійця – це, звичайно, велика втрата, але це ще аж ніяк не програна війна! Україна переможе!
Ну не живе людина, яка народилася вільною, а не рабом в неволі! Не живе особливо, якщо вона невинна!
Своїм протестом – голодуванням я хочу домогтися здорового глузду від російської влади і совісті – від слідчого комітету РФ. Є беззаперечні докази моєї непричетності і невинності в злочинах, які на мене "вішають". Що їм ще потрібно?!
Голодувати я прийняла рішення самостійно, ніхто мене до цього не спонукав і не змушував. Дала слово: "До дня повернення мене в Україну чи до останнього дня життя в Росії", і назад його не візьму. Інакше чого тоді будуть варті мої слова?!
Я витримаю! Дякую, що вірите в мене!
Надія Савченко, 12.01.2015р."
Перевод на русский:
"Всем, кому небезразлична моя судьба.
От всего сердца благодарю вас за вашу поддержку. Поверьте, я ее чувствую, несмотря на то что СК РФ лишил меня права переписки. Я уже два месяца не получаю ни одного письма, поэтому не могу вам ответить. Поэтому сейчас я говорю спасибо всем, кто писал мне или просто вспоминал добрым словом. Мне это очень прибавило сил.
Теперь про голодовку. Я знаю, что очень много людей на всех уровнях государственности Украины и во всем мире многое делают для моего освобождения, и очень благодарна им за это.
Я даже не рассчитывала на такую поддержку, потому что и на Украине, и во всем мире сейчас, кроме меня, проблем немало… Поэтому я очень ценю ваше участие. Мне стыдно, что сама я из тюрьмы сделать почти ничего не могу, поэтому я решила бороться единственным доступным мне методом – голодовкой.
Но я не хочу, чтобы вы за меня сильно волновались. Слава Богу, моему генетическому коду и моим родителям, здоровье у меня как у космонавта и я выдержу. А ваше соучастие в моей судьбе мне в этом поможет. Каждый человек, который хоть раз в день подумает обо мне хорошо, добавит мне веры и силы, а каждый, кто подумает плохо, добавит упертости и злости ;)
Юлия Владимировна Тимошенко написала мне письмо, где просит меня приостановить голодовку и беречь силы, ибо "врагу мы нужны слабыми" – очень мудрые слова. Спасибо, Юлия Владимировна.
Но хочу вас успокоить: слабой я никогда не была и не буду! Силу духа мою не сломать, а в рукопашный бой мне тут с тюремщиками не вступить! ;) Главное – духом выстоять, а физическая сила восстановится… А если Богу будет потребно другое, ну что же… потеря одного бойца – это очень большая потеря, но это еще никак не проигранная война! Украина победит!
Ну не живет в тюрьме человек, который родился свободным, а не рабом в неволе. Особенно если он невиновен.
Своим протестом – голодом – я хочу добиться здравого смысла от российской власти и совести от Следственного комитета РФ. Есть бесспорные доказательства моей непричастности и невиновности в тех преступлениях, в которых меня обвиняют. Что им еще нужно?
Решение голодать я приняла самостоятельно, никто меня к этому не склонял. Дала слово: "До дня возвращения меня на Украину или до последнего дня жизни в России!" – и назад его не возьму, иначе чего будут стоить мои слова! ;)
Я выдержу! Спасибо, что верите в меня!
Надя Савченко, 12.01.2015 г."
