З точки зору приреченого, логічнішою виглядає стратегія жити, як в день перший – з довірливою цікавістю і дитячою жагою до пізнання навколишнього світу.
Жити, як в день перший
Ті, хто пропонує «жити, як в останній день», ризикують репродукувати свої стандартні страхи все втратити будь-якої миті і свою непозбувну тугу за неіснуючими, але безповоротно втраченими, шансами десь в іншому місці.
