Це тривала експлуатація в шоу-бізнесі образу обмеженого хохлa.
Це багаторічне запопадництво перед примітивними інстинктами юрби споживачів російського попсового продукту як нібито «культурного взірця».
Це перманентне глузування з української мови (навіть після 2014 р. в номерах "Кварталу" українська мова спотворюється ще більше, ніж її спотворюють суржикомовні).
І хоч після 2014 року в кварталівській «естетиці» є певний відносний дрейф до «любові до України», однак загалом все, що символізують Зеленський і «Квартал», – це наслідок соціальної хвороби нашої зросійщеності і недосуб'єктності, це апофеоз модифікованого малоросійства, це консервація саме того набутого багатьма українцями ментального коду, який десятиліттями і століттями гальмує або й паралізує наш розвиток.
