Ось що ми відстояли в Іловайську...

Усі попередні роки вважав і вважаю: у серпні 2014 року Україна перемогла. Україна не тільки відстояла свій цивілізаційний вибір і не дозволила впихнути нам окуповані території на умовах ворога, коли ті змогли б блокувати наш шлях в ЄС і НАТО. Україна розбила ворога і загнала його в економічну, політичну і дипломатичну прірву.

Подивимося на історію останніх 6 років у розвитку.

2014 рік. 

РФ на піку від нафтових грошей. Це поважна у світі й потужна сила, з якою бояться зв'язуватися. Україна — маленька, розграбована попереднім керівництвом країна, що летить у прірву від підніжки поставленої РФ і під її регіт. Росія щойно анексувала Крим, ввела економічне ембарго на всі наші товарні групи і перекрила для нашого експорту транзит товарів у треті країни.

В РФ був тренд угору, у нас — вниз.

2020 рік.
Державний борг РФ у липні досяг 14,77 трлн рублів і перевищив депозити уряду, які зменшилися до 13,22 трлн рублів. 

Зовнішній борг РФ на 1 липня склав 477 млрд дол і перевищив об'єм її фонду національного добробуту (ФНБ РФ), який зменшився до 173,544 млрд дол, — повідомляє Мінфін РФ. 

Резервний Фонд миші з'їли ще у 2017-му.
44% росіян виживають на доходи менше 15 тис. рублів на місяць, повідомляють російські дослідження. 

Ще 28% росіян обходяться менше ніж 25 тис. рублів на місяць. Росіяни не просто бідні, росіяни — жебраки. Вони ще за інерцією розповідають про "ніщіх укрАінцев, коториє проскакалі страну", та по факту — вони бідніші навіть за українців.

Але якщо країна у складному становищі може перезайняти у інших країн, то РФ це — наркоман і бомж, якому в борг не дають.

Олександр ТУРЧИНОВ: Україна повинна об’єднати з Туреччиною зусилля проти російської агресії

Російсько-сирійські війська нанесли потужний авіаційний удар по турецьким позиціям в районі провінції Ідліб. У результаті загинули турецькі солдати, цивільні громадяни, серед яких багато дітей.

Втручання РФ у протистояння на Близькому Сході, в регіоні, з яким Росія не має спільних кордонів, призводить до втрат людських життів та спричинило нову потужну хвилю біженців до країн ЄС, що створює додаткову небезпеку для Європи в умовах епідемії коронавірусу.

Щиро висловлюю свої співчуття рідним та близьким загиблих турецьких та сирійських громадян. На жаль, це тільки одна зі складових у ланцюговій реакції трагічних подій, що можуть відбутися найближчим часом у світі. Причина цього — намагання військово-політичного керівництва РФ повністю зруйнувати світову політичну архітектуру, систему стримувань та противаг, континентальну та світову безпеку. Відкриту фазу військового протистояння Путін розпочав з агресії проти нашої країни в лютому 2014 року.

В цих складних небезпечних умовах Україна повинна висловити свою підтримку нашому стратегічному партнеру — Туреччині та об'єднати зусилля у протидії агресивній російській політиці. Необхідно відновити і посилити реалізацію спільних з Туреччиною масштабних програм військово-технічного співробітництва, координацію та взаємодію українських військових з військовими Туреччини та країн — членів НАТО в басейні Чорного моря; ініціювати міжнародні переговори на високому рівні щодо протидії використання Криму для розповсюдження військової агресії РФ в Чорноморсько-Середземноморському басейні, а також посилення міжнародного тиску щодо відновлення суверенітету України на тимчасово окупованій території півострову АР Крим.

Тільки спільними зусиллями можна зупинити ескалацію російської військової агресії, зупинити міжнародний тероризм та злочини проти людства, відновити безпеку і мир у світі.

© Олександр Турчинов

Він мав бути Робін Гудом, а став...

Що ми маємо?
Абсолютно непрофесійну владу, яка не розуміє чим вона керує і до яких наслідків призведе їх недолуге управління. Причому, до фатальних наслідків і для ключових владних гравців.

Очевидно, що русофільські настрої у владі і підігрування Кремлю після призначення Єрмака лише посилюються. Путін терпляче, але швидко вбудовує в архітектуру влади України власних агентів, щоб знищити патріотів, розвалити армію, безкоштовно дискредитувати і безкровно окупувати Україну.Очевидні провали в економіці, повне ігнорування потреб українського бізнесу, нерозуміння світових тенденцій і відсутність знань, як реагувати на них.

Жодна глобальна обіцянка Зеленського не виконана. Дива не сталося. Можна про все що завгодно домовлятися у владних кабінетах, мати підтримку олігархів, давати будь-які обіцянки, планувати фантастичні сценарії і малювати привабливі схеми — проте голосують і підтримують тебе люди, платники податків, твої виборці. 73%, 51%, 25%, 3%...
І коли вони розуміють, що змін не настало, обіцянки провалені і можливо їх навіть не планували виконувати — наростає народне обурення, що переростає у ненависть. Спершу тебе ненавидять 10%, далі 25%, згодом 50%, і за короткий час негативний рейтинг суттєво більший за позитивний.

Відеоролики вже не працюють, веселі фото в інстаграмі і заклинання в фейсбуці, що все добре — викликають відторгнення. Словам не вірять, а справ немає.

Кілька слів про "зубожіння"...

⏩ ОК, тут про экономику в последнее время появилось много закидонов. Дескать Порох ничего не делал для улучшения, а Зеленский старается хотя бы что-то делать. Я вам простой пример приведу. 

Много лет под домом в старом центре можно было без проблем припарковаться вечером, когда разъезжались офисные работники, и в выходные. Сейчас все. Проблемка. Паркуются не столько приезжающие, на работу, сколько местные. Машины самые разные. Бляхи, битки из Америки, новые машины. Но их стало в два раза больше. 

Просто давайте без условностей. Все эти машины купили за годы войны. Все эти машины заправляют, обслуживают, ремонтируют. То есть на них реально тратят деньги. В воюющей стране. Понятно, что хотелось бы все дешевле, а еще лучше даром. Но эти машины купили. Все эти машины купили во время зубожиння, до которого довел страну Порошенко. Растаможенные и не растаможенные. Битки и утопленники. Новые и б/у из Европы. Так что не нужно рассказывать про экономику, посмотрите на трафик на дорогах.

© Роман Донік

⏩ Мы у себя в городе успели за время зубажиння закупить кучу техники в коммунальные предприятия (мини-тракторы, автобусы, даже земснаряд для чистки пляжа и дна речки), сделать ремонт Дворца культуры, сделать капитальный ремонт Дома детского творчества, сделать ремонт исполкома, который долгие годы был похож на сарай, установить систему "Рада" для голосования, открыть пенсионерам соляную комнату и массажный кабинет, сделать ремонт больницы и закупить оборудование в т.ч и томограф, сделать ремонты школ и д/садов (которые нуждались), покупать за счёт бюджета квартиры атошникам и детям-сиротам, организовывать и оплачивать совместно со спонсорами "Энергофест" и многое другое по мелочам.

А теперь СТОП! Деньги есть только на защищённые статьи бюджета. Т.е на з/п учителям, медикам и пр. бюджетникам.
Ну что ж, давненько у нас население не скидывались на ремонты в школах и на бытову химию в садиках...ну и на прочее тоже.
Это всё я знаю как депутат горсовета.
Добро пожаловать в зад!

© Лілія Крайчинська 

В очень узких кругах о нём говорят так: “наш мальчик”

Мысль о том, что “наш мальчик”, далее НМ, может стать джокером, появилась спонтанно. То ли сериал навёл на мысль, то ли сценарий под него написали с далеко идущими планами, никто уже не скажет. Во всяком случае решение НМ использовать было принято.

“Своим” для “друзей с Востока” НМ стал давно – лет 15 назад. Для гастролей и доступа к первым лицам было необходимо стать “своим”. Они это умеют делать, да и НМ был не против – деньги, и большие, знаете ли.

В 2015 году возникла большая проблема у ИВ, и решили НМ прогнать через соцопрос. Когда увидели результат, решили попробовать. Первая и основная цель – давить на ПА за банк и отстранение нового менеджмента от некоторых предприятий, которые кормили ИВ и очень неплохо.

Ідеальний фінансовий кур'єр

Аналітик: Важко працювати, у нас немає джерел в Омані.

Шеф (єхидно): Та ти що?! У нас немає джерел в Омані!?
Так це ж просто катастрофа!
Ось тільки Оману нам не вистачало!

Пан Зеленський і надалі перебуває в благодушній упевненості, ніби він один розумний, а всі інші лише "Квартал" дивляться. 

Ця історія розпочалася не вчора. Ця історія про нескінченне і нерозділене кохання... до грошей. :) Якщо прочитаєте нашу "Хроніку одного Президента" і статті блогу, то побачите, що ми не раз і не два писали про важке фінансове становище Коломойського і Зеленського. Все, що одному й другому вдавалося перехоплювати у держави, з'їдали текучка і великі операційні витрати на підтримку єдності стада "слуг народу".

Криза трапилася нещодавно й раптово, коли "Приват", очолюваний безстрашним чесько-німецьким самураєм Петром (ім'ячко ж яке символічне!) Крумхазлом, відбившись від протестуючих "робочих", "уболівальників", "приватизаторів автостоянок" і виживши на зло всім в нерівній битві з українською медициною, подав до Окружного суду Тель-Авіва позов на майже 700 млн. доларів до пана Коломойського і К, заодно збільшивши позов в Делавері до 1 млрд. доларів. Останнє цілюще джерело ізраїльських грошей вичерпалося. Навіть вірний Беньямін був безсилий, остаточно заплутавшись у спробах створити хоч щось, що нагадує уряд в Ізраїлі.

Віталій Портников: Вони голосували за Зеленського з тією ж надією...

Поїздка президента Володимира Зеленського до Оману — звичайно ж, у відпустку, щоб там не розповідали представники офісу глави держави — не викличе в українському суспільстві емоцій, які викликала подорож його попередника на Мальдіви.

Хоча аналогії, звичайно ж, напрошуються. Президент не найбагатшої країни, яка знаходиться у стані військового конфлікту, дозволяє собі відпочинок у розкішному готелі на екзотичному курорті. Те, що цей відпочинок незграбно виправдовують зустріччю з міністром, відповідальним за керівництво оманським зовнішньополітичним відомством, та ще й посаду чиновника не можуть правильно вказати, тільки підкреслює незграбність виправдань колишнього Голобородька — людини, яка вважає за краще перебувати у шикарних готелях, ніж тинятися на велосипеді. Але і ніякого криміналу в цьому теж немає. Зеленський — не Голобородько, він заможна успішна людина, яка може дозволити собі поїздку за свій рахунок куди завгодно. Втім, як і Порошенко.

Чому ж тоді поїздка Порошенко викликала таке море негативних емоцій, а поїздка Зеленського не викличе? Та тому, що справа не в Мальдівах, справа не в Омані. Справа — в Україні.

Николай Асмолов: «Не знаю, было ли интервью Дерипаски феноменальным. Но фальшивым оно не было точно»

Беседа корреспондента Ирины Лесниченко с экс-президентом общественного фонда «Время Евразии» Николаем Казыкбековичем Асмоловым.

Ирина Лесниченко: Николай Казыкбекович, судя по тому, что Вы теперь живете в Германии, дела у вашей организации в России и СНГ не заладились?

Николай Асмолов: Действительно, после того злополучного «слива» интервью Олега Владимировича Дерипаски в украинскую Сеть все пошло кувырком. А начиналось все просто сказочно. Нам был обещан хороший бюджет, были подобраны хорошие аналитики во многих странах Средней Азии, сформирована редакция бюллетеня в Астане и Москве. Первый номер бюллетеня вышел тиражом 250 экземпляров, на второй поступили заявки уже от 500 подписчиков. Мы сделали 1000 экземпляров и разослали их. Размечтались стать евразийским «Экспертом», и даже лучше их, ведь «Эксперт» ориентирован на среднюю аудиторию, у нас читатели предполагались только VIP. И вдруг – этот бум на нашу голову…

И.Л.: Нашу беседу пиарщики тоже могут преподнести «фальшивкой»…

Н.А.: Это, смотря на то, о чем мы будем говорить. Например, вымышлена ситуация или нет — решает каждый для себя сам. Но не это главное, пусть даже где-то пишут, что все это «плод фантазии авторов». Фальшивый текст или нет – это тоже в итоге каждый решает самостоятельно. Если будем говорить правду и о важном – фальшивыми мы не будем точно.

Дерипаска об Украине: "...а интересы наши там очень велики..." (2006)

Феноменальное интервью Олега Дерипаски VIP-бюллетеню "Время Евразии" (№ 2, 2006 г.)

Компания «Русский Алюминий» — самая динамично развивающаяся компания России. Она является вторым по величине производителем первичного алюминия в мире. Компания реализует обширные проекты не только в России, но и за рубежом, в частности, в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Президент Русала — Олег Дерипаска. Он же возглавляет свою инвестиционную компанию «Базовый элемент». Это компания проявляет активность на фондовых рынках металлургии, лесопереработки, производстве целлюлозы и бумаги, электроэнергетики и во многих других областях. Сегодня бюллетень ВЕА представляет своим подписчикам взгляд О.В. Дерипаски на перспективы развития государственной власти, бизнеса, в первую очередь на перспективы азиатских республик постсоветского пространства.

Николай Асмолов: Олег Владимирович, Вы — известный в мире бизнесмен, один из постоянных российских участников рейтингов "Форбс". Продукция Ваших предприятий хорошо зарекомендовала себя на западных рынках. В то же время Вы — активный участник всех международных инициатив в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Вы представитель России в Деловом консультативном Совете форума АТЭС. Вы— постоянный участник всех визитов президента России Владимира Владимировича Путина в республики Средней Азии. Не так давно президент России принимал Вас персонально в своей резиденции в Бочаровом ручье, и Вы изложили ему свои масштабные планы участия в металлургическом и энергетическом бизнесе азиатской части СНГ. Чем Вы объясните такой свой интерес к азиатским проектам?

Олег Дерипаска: Крупный бизнес, как и любой другой, ищет свободные ниши для своей деятельности. Но крупный бизнес, в отличие от мелкого и среднего, сам завязан на технологическую цепочку государственной власти. Прежде всего — в финансовой части, затем в части технологии управления обществом, в политических структурах, в паблисити, ну и так далее. Должны быть учтены все факторы начиная от настроений общества, от этапа формирования властных групп, и кончая финансовыми институтами. Без учета этого крупный бизнес просто не может реализовать свои проекты.

Азиатский регион, особенно республики постсоветского пространства, сейчас находятся в стадии формирования власти. И этот процесс происходит при значительном влиянии наших российских политических властных структур. Как мы сейчас заложим — так и будет потом долгие годы. Кроме того, созданные в советское время высокотехнологические предприятия в Средней Азии сейчас зачастую используются неэффективно, некоторые разрушены или изношены. Капитализация их низка, но перспективы инвестиций крайне интересны: стоимость рабочей силы невысока, недостаток квалифицированных кадров легко восполним из России. Проблемы энергетики в принципе решаемы, ресурсы есть.

Россияне не должны забывать о том, что Украина – это другая страна

По поводу проекта EmigRussia, который хочет помогать россиянам переезжать в Украину. Просто повторюсь.

Россияне, которые едут в Украину, чтобы спрятаться от собственного режима, нередко попадают в одну и ту же ловушку. Они по инерции продолжают думать, что они дома. И что им нужно этот самый дом как-то обустраивать.

Это почти что хрестоматийная история. Сперва из России приезжает политический активист: ходит на телеканалы, жалуется на Кремль, обличает Путина. А затем, помаявшись от безделья несколько месяцев он, заскучав, начинает говорить разное. Например, выяснять: «на» или «в». «Украина» или «Окраина». Наступать на мозоли и сыпать соль на царапины. Давать советы стране и людям, которые в ней живут.

Проблема только в том, что этих советов никто не просил. И выглядят они особенно бесцеремонно. Если бы в качестве новой родины была выбрана Португалия – модель поведения эмигранта наверняка бы отличалась. Но в том и особенность Украины, что по внешним признакам – начиная с архитектуры городов и заканчивая выражениями лиц – она порой довольно сильно напоминает Россию. Вот, наверное, кто-то из приезжих и путает. А, перепутав, решает, что призвание Украины – стать «лучшей Россией». И что его собственная роль в этом процессе – всеми силами помогать Киеву переродиться в ту самую «Better Russia».

Пять основных достижений Украины в 2015 году, которые были отмечены американцами

В 2015 году Украина сделала важные шаги на пути построения демократического государства. Украинское правительство назначило первых детективов Национального антикоррупционного бюро, начало процесс дерегулирования в ряде секторов, в том числе сельскохозяйственном и финансовом, и осуществило ряд мер по реформированию государственных энергетических компаний и уменьшению зависимости от российских газа и нефти.

Выступая 9 декабря в украинском парламенте, вице-президент Байден отметил значительный прогресс, которого добилась страна. “Вместе с тем, – сказал Байден, – дальнейший прогресс Украины и ее поддержка со стороны международного сообщества, требует от вас делать еще больше”.

Прежде чем предсказывать, что ждет Украину в 2016 году, необходимо сделать обзор основных реформ, проведенных в течение предыдущего года.

Безвізовий в’їзд до Євросоюзу: які документи все ж таки знадобляться

У п'ятницю, 18 грудня 2015 року, Єврокомісія подала звіти про виконання Грузією та Україною умов для скасування візового режиму. Як і очікувалось, Брюссель позитивно оцінив вжиті обома країнами заходи та рекомендував введення безвізового режиму з цими країнами. Режим цей хоча й безвізовий, але не безумовний.

Громадянам України та Грузії треба звернути увагу на застереження та вимоги, які вони повинні виконати, щоб скористатись правом в'їжджати на територію Євросоюзу без попереднього відвідання посольства або консульства тієї чи іншої країни ЄС. Якщо пропозиція Єврокомісії не наразиться на протидію з боку членів союзу, то ймовірно візовий режим з Україною та Грузією буде скасований влітку чи восени 2016 року.

Любомир Гузар: Якби люди взялися до роботи, не було б розчарування, було б усвідомлення: буду стільки мати, скільки попрацюю

У чому була краса Майдану? Що мене найбільше захопило і до сьогодні захоплює? Те, що народ і молодший, і старший відгукнувся, народ сказав щось. На жаль, мені здається, що сталися дві речі: влада сьогодні не дуже слухає, що народ говорить, а народ не дуже береться до робити. 

На його думку, український народ все ще живе тим радянським синдромом «нам дадуть»: що влада для нас зробить, що нам дасть Західна Європа чи Америка. Що нам дадуть?

Филипп Духлий: Концепция '’Витрина". Куда движемся?

Кто читает меня давно, могли видеть мою полную поддержку концепции "Витрина", главным рупором которой является Олег Пономарь.

Концепция эта проста, как 5 копеек: заставить упирающихся и брыкающихся украинцев создать институции и честные, прозрачные правила игры для инвестиций, защиту прав собственности, суды, правоохранительную систему, завести сюда деньги и неплохо на этом всем заработать, попутно давая зарабатывать нам.

Владимир Спиваковский: Уроки, которые я вынес из истории с Сашей Боровиком

1. После всех дискуссий выкристаллизовался вопрос, что важнее: быть умным или иметь хороший характер?

Ответ прост. В 21 веке надо руководствоваться формулой «и-и». И то, и другое важно вместе. А не лишь что-то одно по-отдельности.

2. Хороший характер – это не соглашательство, конформизм и потакание, а умение выстраивать и удерживать хорошие отношения с окружающими. И одновременно продвигать Дело. Это одно из главных умений 21 века — умение выстраивать правильные коммуникации. И одновременно достигать успеха.

3. Этому, кстати, посвящена моя теория DRESS (Double Result Education System by Spivakovsky) — Система образования на двойной результат. Двойной результат — это когда и человек умный и характер у него хороший.

Юрий Богданов: Война и мир, или О судьбе Родины

Текст длинный, но, надеюсь, дочитаете, друзья.

Писать данное полотно я долго не хотел. И потому, что многое, что будет сказано ниже, мне лично говорить и неприятно. И потому, что во многом почти все, что будет сказано, — очевидность.

Для начала оглянемся назад.

Когда в феврале-марте 2014 года началась украино-российская война, основная мысль, которая меня посещала (особенно ближе к концу марта), — где найти ближайшее бомбоубежище и как мы будем вести партизанскую войну, потому что никаких оснований предполагать, что в случае агрессии РФ украинская армия (в которой на тот момент процент предателей и остававшихся при должности сторонников Януковича на высших постах был равен примерно 100%) выдержит столкновение и вообще сможет оказать достойное сопротивление, не было.

Georg Genoux: Украинцы, удивительные вы люди! Восхищаюсь вами!

Последний вечер в Украине.

Как мне важно сейчас писать именно "в Украине". Учили когда-то в России говорить "на Украине". И в первые дни я постоянно ошибался. Друзья мои терпели, но постоянно очень вежливо поправляли.

Два месяца тут, два месяца которые полностью поменяли мою жизнь. И очень странно отсюда вернутся снова в новую реальность.

Должен был уехать уже три недели назад, но все откладывал и откладывал...

Natalia Vorozhbyt (8 лютого 2015 р. о 20:35):
Кресло уже в Гамбурге. Георг рассказывает немцам про Украину

Жизнь — такой парадокс. Более страшных, чем тут, вещей я долгие годы не слышал и не видел... Но это были одновременно одни из самых грустных и самых счастливых месяцев за всю мою жизнь. Хоть мне и стыдно писать про счастье, смотря на горе здесь.

Пізно увечері 08.02.2015 у Донецьку вибухнув 13-й гумконвой від путіна

Дмитро Ярош 8 лютого 2015 р. о 23:35:

Деякий час тому відмінно спрацювала наша арта по скупченню російсько-терористичних БМ 21 і автомобілів з БК до них. По попередній інформаціі знищено 20 ворожих "Градів", 30 машин з БК, близько 200 терористів. Вибух спричинив паніку в Донецьку. Слава українським воїнам!

Alex N Alex Noyt 8 лютого 2015 р. о 22:00:

Донецк, Текстильщик, около 21-45, рашисты получили очередной "подарок", минус почти эшелон боеприпасов. Взорвалось так, что пол-Донцека оглохо, в Горловке шумело и стекла тряслись...Огненный гриб был виден на много километров...Говорили же - земля будет гореть под ногами...

Кілька хвилин тому весь Донецьк сколихнувся від серії найсильніших вибухів. По всьому місту спрацювала сигналізація в автомобілях, а мешканці центральних районів розповідають, що у них в квартирах обсипалася штукатурка і зі столів попадав посуд.
“Я сиділа за столом, працювала. Раптом мене різко “повело”. Перша думка – після нещодавнього обстрілу дім “складається”. Потім подумала — голова закрутилася. А зайшла в перекличку, і все стало зрозуміло”, — розповіла мешканка мікрорайону.
“Біля міста будинки колихнулися на 30 см”.
“На Донському будинок теж трухануло”.
“У Ясинуватій теж будинки хиталися”.
“З Макіївки дзвонили, на Холодній Балці теж хвиля пройшла, вікна відкрилися”.
“Чув весь Донецьк, Горлівка, Макіївка, Єнакієве”.
“Харцизьк теж відчув хвилю”,
— пишуть користувачі соцмережі, що живуть в різних районах та передмістя Донецька в донецькій перекличці.
ЗВІДСИ

Borys Filatov :

Короче.
Помните героев, которые пришили бороду "авиации ЛНР"?
Это опять они. Никакие не партизаны. Шмальнули "Смерчами".
Дословно: "Мы кинули двумя удочками по два червяка" ( с )
Давайте дождемся официальных заявлений, но парни не знают куда попали, потому что били по координатам.
Все.
Спокойной ночи и Героям Слава!

Петр Шуклинов: "Заговорить варвара нельзя. Его можно только уничтожить."

Это последний шанс Путина. На европейско-российской границе с обеих сторон сконцентрировано огромное количество войск. Санкции Европейского Союза и США готовы и могут быть расширены по итогам встречи в Москве. Мы на пороге серьезных событий. И если встреча в России не даст результата, события в Украине и мире начнут развиваться стремительно.

На этом фоне жизненно необходимы военные сборы в Украине. Все мужчины должны пройти военную подготовку хотя бы в рамках выходного дня. Каждый должен уметь обращаться с оружием и знать хотя бы элементарные правила ведения боя хотя бы в городских условиях.

Чому наші діти гинуть у війні з паРашкою?..