1) Коломойський спершу воює за Україну у 2014 році, але не як за Державу, а як за свій город.
2) У 2015 році він хоче за свій "подвиг" багато ништяків. Але йому не обломилося. Олігархів поступово відтісняють від центру прийняття рішень (я зараз не кажу, що все стало класно та ідеально, але саме вплив Коломойського/Пінчука/Ахмєтова тоді зменшився).
3) 2015-й — Коломойський розсварився з Порошенком остаточно і починає готувати виборчий проект «Слуга народу». Рейтинги Порошенка зриваються у піке.
4) Два подєльнічка — Коломойський і Боголюбов — у 2015–2016 рр. виводять на підставні фірми через кредити гроші ПриватБанку. Фактично банкрутують власний банк. Там трошки капнуло в офшорку Кварталу95, співвласником якої на той час був Найвеличніший лідер сучасності.
5) Нацбанк констатує банкрутство ПриватБанку і у режимі форс-мажору пропонує націоналізувати банк. Для того, щоб не поховати банківську систему країни (70% зарплатних карт — у ПриватБанку). ВЛАСНИКИ ПОГОДЖУЮТЬСЯ. УГОДА ПІДПИСУЄТЬСЯ, Нацбанк вливає в ПриватБанк понад 155 мільярдів гривень. Для порівняння: у бюджеті 2017 року це було більше, ніж бюджет оборони і МВС разом узятих. Вони хакнули нас на річний бюджет сектору обороноздатності!!!
7) Міжнародні суди почали арештовувати активи Коломойського по всьому світу, щоб потім через суди повернути Україні збитки (власне ті 155 мільярдів).
8) Україна 21 квітня 2019 року обирає президентом Зеленського. Коломойський повертається в Україну і активно говорить про те, що бонус за його виграш — повернення ПриватБанку через суд щодо процедурних неточностей при оформленні угоди про націоналізацію.
9) Експерти стверджують, що Коломойському як такий банк потрібен, щоб зайти у нього на день і одномоментно відкликати усі судові позови ПриватБанку — фактично зробити «чистими» вкрадені гроші.
10) Міжнародний валютний фонд дипломатично натякав, що для введення нової багатомільярдної програми МВФ Україна має прийняти закон, який би унеможливлював передачу збанкрутілих банків колишнім власникам.
11) 8 грудня 2019 року — перед поїздкою Зеленського на зустріч у Нормандському форматі у Парижі — МВФ заявив про свою підтримку України.
12) 19 грудня 2019 року 6-й апеляційний суд відклав розгляд справи. Нічия.
13) У цей час руками депутатів Деркача і Дубінського ініціюється створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) по розслідуванню корупції у Національному банку та державних банках (особливо милі старання тут Дубінського, коли він кричить, що Коломойський гарнюня, НБУ — плохіши). Проходить купа проплачених акцій.
14) Від підприємств Коломойського одночасно подаються СОТНІ судових позовів проти ПриватБанку. Крім інформаційної атаки, йде атака юридична.
15) В Україні — турборежим по друкуванню законів. Але так званий Антиколомойський закон довго топиться в комітетах, обростає поправками. Хоча у МВФ є своя версія і вони наполягають на тому, щоб бороди Коломойського не було видно на сторінках тексту. Але ж є вірний артемон Олександр Дубінський, який на рельси лягає, щоб цей закон або не пройшов, або пройшов у лайт-версії.
А тепер — увага! Останній хід:
Виявляється, що делегація МВФ залишилася на сьогодні-завтра в Україні.
Їх прокачують і вмовляють погодитись на закон, при якому банк Коломойському не повертають. Але прописана нова фішечка: колишнім власникам можна судитися з НБУ, і їм можуть повернути розмір збитку. А як той збиток розраховується, прописати забули. Отут нам жаба й цицьки дасть. Бо після прийняття альтернативного варіанту закону суди іноземної юрисдикції будуть приймати рішення на користь України, а суди в Україні — на користь Коломойського. Бартер грошових знаків. Взаємозалік.
Багато кіпішу, але усі розходяться краями:
- Злий Коломойський не отримує ПриватБанк.
- Не треба сваритися Володимиру Олександровичу та Ігорю Валерійовичу.
- Хороша влада нібито відстояла інтереси народу.
- Добрий МВФ дає нам новий кредит.
- Коломойський отримує «компенсацію» у 2 млрд.
І тільки народ України втрачає надію на повернення 5-ти мільярдів доларів, вкрадених Коломойським.
Немає коментарів:
Дописати коментар