Хоча аналогії, звичайно ж, напрошуються. Президент не найбагатшої країни, яка знаходиться у стані військового конфлікту, дозволяє собі відпочинок у розкішному готелі на екзотичному курорті. Те, що цей відпочинок незграбно виправдовують зустріччю з міністром, відповідальним за керівництво оманським зовнішньополітичним відомством, та ще й посаду чиновника не можуть правильно вказати, тільки підкреслює незграбність виправдань колишнього Голобородька — людини, яка вважає за краще перебувати у шикарних готелях, ніж тинятися на велосипеді. Але і ніякого криміналу в цьому теж немає. Зеленський — не Голобородько, він заможна успішна людина, яка може дозволити собі поїздку за свій рахунок куди завгодно. Втім, як і Порошенко.
Чому ж тоді поїздка Порошенко викликала таке море негативних емоцій, а поїздка Зеленського не викличе? Та тому, що справа не в Мальдівах, справа не в Омані. Справа — в Україні.
