Коронавірус — це біологічна зброя путіна?

Моя вчителька історії у київський школі №138 була дуже мудрою людиною і вона навчила мене думати наперед. Вона завжди казала, що треба питати: Cui prodest? (лат). Коли відбуваються якісь історичні події завжди питайте "Кому це вигідно?". Тоді ви знатимете, як розвиватимуться історичні події у найближчі роки (десятиліття).
Я був відмінником у школі і у мене завжди була п'ятірка на всіх уроках історії.

Тому коли більшість людей сприймають COVID-19 лише як хворобу, то я коронавірус називаю найбільш вбивчою біологічною зброєю:
https://sprotiv.org/70805

Тепер я питаю вас, любі друзі, чи могли ви ще місяць тому уявити собі на території країни-члена НАТО російську військову техніку? 14 літаків з російськими солдатами прибуло з РФ у Італію.
Чи розуміють загрозу у міністерстві оборони Італії та італійські служби безпеки? Чи розуміють це у штаб-квартирі НАТО?

Сюрреалізм якийсь. Російська армія спокійно і без перешкод висаджується у центрі демократичної Європи.

Чому європейці так швидко забули, як російські спецслужби допомогли у Лондоні Скрипалю чи Литвиненко?
Чому італійці забули як генерал-майор Сергій Кікот, керівник групи російських "експертів", лише два роки тому, у 2018 році, був представником Росії в Гаазькому трибуналі, як експерт з хімічної зброї і заявив про повну відсутність слідів використання хімічної зброї у Сирії. Поки весь світ спостерігав, як сирійські діти вмирають з піною в роті!

Коронавірус в Росії: від вибуху в науковому центрі вірусології "Вектор" до ізоляції Москви

Росія могла стати одним з каталізаторів поширення коронавірусу з його подальшою мутацією ще в 2019 році

Тоді, як усі тикають пальцем у Китай і безпосередньо в Ухань — іноді нехтуючи науковою термінологією і називаючи вірус "китайським", — варто згадати про невеликий та малопримітний інцидент, що трапився у вересні 2019 року в Новосибірську (РФ).

Справа в тому, що у вересні минулого року в російському державному науковому центрі вірусології "Вектор" у Новосибірську стався вибух. Якщо хто не в курсі, то цей науковий центр має одну із найповніших у світі колекцій небезпечних вірусів. Тоді Росспоживнагляд підкреслював, що у приміщенні, де стався вибух, не було біологічно небезпечних речовин.

Можливо, так воно і є, але якщо вірити повідомленням російських ЗМІ,  саме цей Центр завершив першу фазу зі створення вакцини проти коронавірусу. Якщо така швидкість не виправдовується лише банальною пропагандою і ця інформація відповідає дійсності, то таке можливе лише за наявності у Центра досліджуваних матеріалів задовго до спалаху епідемії.

До речі, представники центру "Вектор" є в складі "групи порятунку Італії", скерованої міністерством оборони РФ у далеку європейську країну.

Хтось скаже, що від Новосибірська до Уханя тисячі кілометрів, але й від Уханя до Лос-Анджелеса шлях теж не близький. А Сибір і Далекий Схід у своєму національному складі вже давно мають чималу присутність громадян з Китаю. Та й Новосибірськ знаходиться у безпосередній близькості від кордону з Китаєм.

Не виключено, пригода, що сталася на режимному об'єкті у вересні 2019 року, не розкрита для громадськості у повній мірі, а зростання в регіоні ГРВІ та смертності від пневмонії, мають безпосередній зв'язок саме з цим інцидентом. Причому, я неодноразово звертав увагу, що в далекосхідних і сибірських регіональних ЗМІ регулярно повідомлялося про катастрофічну ситуацію із захворюваністю на ГРВІ та пневмонію.

Олександр ТУРЧИНОВ: Україна повинна об’єднати з Туреччиною зусилля проти російської агресії

Російсько-сирійські війська нанесли потужний авіаційний удар по турецьким позиціям в районі провінції Ідліб. У результаті загинули турецькі солдати, цивільні громадяни, серед яких багато дітей.

Втручання РФ у протистояння на Близькому Сході, в регіоні, з яким Росія не має спільних кордонів, призводить до втрат людських життів та спричинило нову потужну хвилю біженців до країн ЄС, що створює додаткову небезпеку для Європи в умовах епідемії коронавірусу.

Щиро висловлюю свої співчуття рідним та близьким загиблих турецьких та сирійських громадян. На жаль, це тільки одна зі складових у ланцюговій реакції трагічних подій, що можуть відбутися найближчим часом у світі. Причина цього — намагання військово-політичного керівництва РФ повністю зруйнувати світову політичну архітектуру, систему стримувань та противаг, континентальну та світову безпеку. Відкриту фазу військового протистояння Путін розпочав з агресії проти нашої країни в лютому 2014 року.

В цих складних небезпечних умовах Україна повинна висловити свою підтримку нашому стратегічному партнеру — Туреччині та об'єднати зусилля у протидії агресивній російській політиці. Необхідно відновити і посилити реалізацію спільних з Туреччиною масштабних програм військово-технічного співробітництва, координацію та взаємодію українських військових з військовими Туреччини та країн — членів НАТО в басейні Чорного моря; ініціювати міжнародні переговори на високому рівні щодо протидії використання Криму для розповсюдження військової агресії РФ в Чорноморсько-Середземноморському басейні, а також посилення міжнародного тиску щодо відновлення суверенітету України на тимчасово окупованій території півострову АР Крим.

Тільки спільними зусиллями можна зупинити ескалацію російської військової агресії, зупинити міжнародний тероризм та злочини проти людства, відновити безпеку і мир у світі.

© Олександр Турчинов

Украинский МИД обратился к Эрдогану...

По итогам гибели турецких солдат от удара сирийских/российских ВВС, украинский МИД обратился к Эрдогану.

Дорогой Реджеп!

По всей видимости ты, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність турецької раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги світової громадськості", решил объявить войну Сирии!
Не торопись и позволь, прежде чем твои янычары ринутся в "экономически невыгодный бой", дать тебе 12 дельных и действенных советов от команды молодых, но успешных политиков:
1. Помни, гибель турецких солдат — это ничто иное как провокация.
2. Начни с того, что просто напряги свою голову и прекрати в ней войну.
3. Версия о том, что это была сирийская/российская авиация, еще не подтверждена.
4. Все, что сейчас необходимо, — это еще сильнее пытаться завершить войну.
5. Набери в мессенджере Путина/Асада и посмотри им в глаза, там ты увидишь желание закончить войну.
6. Помни: Асаду/Путину война не нужна.
7. Разведи войска, ибо, как говорит величайший политик современности, "там, где развели войска, огня нет"!
8. Просто перестань стрелять.
9. Подожди несколько месяцев, когда Путин/Асад согласятся приехать на "а-ля Нормандский формат", а уже там ты их порвешь, взглядом. Приготовь план "А" и план "Б".
10. Не забывай про Штанмайера и Сивохо — они всегда подскажут, как лучше поступить.
11. Не важно, сколько погибло турок, важно, что в Стамбуле хорошие дороги и свет на улицах.
12. И помни: "У ВАС ВОЙНА ПОТОМУ, ЧТО НА НЕЙ НАЖИВАЕТСЯ ПОРОШЕНКО"!

© Роман Ковальов

«Путін для мене — це зло!», або Кого слухав в Лондоні син Порошенка? (розслідування в стилі "реп")

От чесно — пройшов би повз теми Михайла Порошенка, як повз закритого бару.
Тим більше, що і так відомо, що "син Порошенка" найкращий початок будь-якої фрази.
Тим більше, що лізти в тему взаємин "батьки і діти", особливо, коли стосується виховання - немає ніякого бажання. Ніколи.

Однак. З цим носилися, розмахували і волали. Тупотіли, і грюкали як сабвуфер.
А коли тебе несподівано поселили поруч з гуркітливим нічним клубом — завжди хочеться взяти рушницю, і зайти подивитися "А що там власне?" На предмет чемного прохання "поводити себе тихіше".
Так що довелося влазити в весь цей реп. І йти по дротах до джерела нав'язливого звуку.
Ні, я не адвокат. Але дуже люблю, коли панують факти.

Що ми маємо на вході (за версією тих, хто слухав в переказі)?
Син Порошенка був в Лондонському клубі на концерті репера Фейса. Вигукнув зі сцени "росіяни в Лондоні!", після чого почав скандувати щось про росію (але це не точно).

Ну, я, зізнаюся, від такого розкладу охрінів. І після цього довелося лізти в прямі джерела. Бо з одного боку рука потягнулася до лозини, а з іншого — щось не складалося ніфіга.

Тарас Чорновіл: Це вже цілий комплекс абсолютно диких загроз для всієї країни

Буквально пару думок після візиту Зеленського до Ватикану. Я, знову ж, не хочу обговорювати змістовні деталі візиту. Виходжу з того, що Папа, хоча й є уособленням не лише духовної, але й світської влади (абсолютний керівник міста-держави Ватикан), але все ж стоїть вище політики. Завжди є сподівання, що спілкування з ним навіть найнижчих (у моральному сенсі) зможе підняти духовно й морально. На жаль, так стається далеко не з усіма. Усе ж поширювати різні фотожаби, де Зеленського висміюють поряд з Папою, не хочу, хоча чогось катастрофічного в цьому не бачу. Усе ж авторитет понтифіка для персонально для мене мене значить більше, ніж сьогоденна кон'юнктура.

Але були речі поза рамками самої розмови. Про них варто згадати. І належать вони вже не до політики, а до психології чи навіть психіатрії. До Ватикану й до величного храму святого Петра більшість людей заходять з високими почуттями. Віруючі з майже надприродним духовним зворушенням. Ті, хто далекі від релігійності, але з нормальним внутрішнім душевним світосприйняттям, відчувають захоплення естетичне й також черпають добру душевну енергію, яка там панує. Але на мільйони трапляються одиниці, в яких у нутрі щось геть анормальне.

В очень узких кругах о нём говорят так: “наш мальчик”

Мысль о том, что “наш мальчик”, далее НМ, может стать джокером, появилась спонтанно. То ли сериал навёл на мысль, то ли сценарий под него написали с далеко идущими планами, никто уже не скажет. Во всяком случае решение НМ использовать было принято.

“Своим” для “друзей с Востока” НМ стал давно – лет 15 назад. Для гастролей и доступа к первым лицам было необходимо стать “своим”. Они это умеют делать, да и НМ был не против – деньги, и большие, знаете ли.

В 2015 году возникла большая проблема у ИВ, и решили НМ прогнать через соцопрос. Когда увидели результат, решили попробовать. Первая и основная цель – давить на ПА за банк и отстранение нового менеджмента от некоторых предприятий, которые кормили ИВ и очень неплохо.

Донбас — це Україна, але це точно не суперприз, заради якого можна йти на приниження

"Я скажу вам відверто – якщо завтра нам повернуть нашу землю, наш тимчасово окупований Донбас, то я можу ще десять разів потиснути руку (Путіну)».

Ці слова сказав Президент України Володимир Зеленський. І цими словами, до речі вже не вперше, він підкреслив, що готовий на все (навіть на приниження держави та нації) заради повернення Донбасу. А пориватися і демонструвати палке бажання тиснути руку особі, за наказом якої вбивали та катували твоїх співгромадян, — це і є приниження.

От тільки є одна біда. Приниженням перед агресором ніяка держава ніколи в історії нічого не повертала. Тільки втрачала.

І все це буде йти з однією метою — у потрібний момент почати вбивати

Наступні чотири місяці ТБ та ЗМІ будуть наповнені виступами політиків, статтями та дописами «експертів» і «блогерів», які переслідуватимуть одну єдину мету — так звані «вибори в ОРДЛО», але без реального, повноцінного контролю ЗС України на кордоні з РФ. Без реального виводу військ РФ та реального, повноцінного роззброєння бойовиків.

Наступну зустріч у нормадському форматі
сторони планують провести через чотири місяці.

Вам будуть говорити, що:

• ці червоні лінії заважають досягненню мира;
• потрібно йти на компроміси;
• червоні лінії придумали порохоботи, щоб заважати Зеленському досягти миру;

Дерипаска об Украине: "...а интересы наши там очень велики..." (2006)

Феноменальное интервью Олега Дерипаски VIP-бюллетеню "Время Евразии" (№ 2, 2006 г.)

Компания «Русский Алюминий» — самая динамично развивающаяся компания России. Она является вторым по величине производителем первичного алюминия в мире. Компания реализует обширные проекты не только в России, но и за рубежом, в частности, в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Президент Русала — Олег Дерипаска. Он же возглавляет свою инвестиционную компанию «Базовый элемент». Это компания проявляет активность на фондовых рынках металлургии, лесопереработки, производстве целлюлозы и бумаги, электроэнергетики и во многих других областях. Сегодня бюллетень ВЕА представляет своим подписчикам взгляд О.В. Дерипаски на перспективы развития государственной власти, бизнеса, в первую очередь на перспективы азиатских республик постсоветского пространства.

Николай Асмолов: Олег Владимирович, Вы — известный в мире бизнесмен, один из постоянных российских участников рейтингов "Форбс". Продукция Ваших предприятий хорошо зарекомендовала себя на западных рынках. В то же время Вы — активный участник всех международных инициатив в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Вы представитель России в Деловом консультативном Совете форума АТЭС. Вы— постоянный участник всех визитов президента России Владимира Владимировича Путина в республики Средней Азии. Не так давно президент России принимал Вас персонально в своей резиденции в Бочаровом ручье, и Вы изложили ему свои масштабные планы участия в металлургическом и энергетическом бизнесе азиатской части СНГ. Чем Вы объясните такой свой интерес к азиатским проектам?

Олег Дерипаска: Крупный бизнес, как и любой другой, ищет свободные ниши для своей деятельности. Но крупный бизнес, в отличие от мелкого и среднего, сам завязан на технологическую цепочку государственной власти. Прежде всего — в финансовой части, затем в части технологии управления обществом, в политических структурах, в паблисити, ну и так далее. Должны быть учтены все факторы начиная от настроений общества, от этапа формирования властных групп, и кончая финансовыми институтами. Без учета этого крупный бизнес просто не может реализовать свои проекты.

Азиатский регион, особенно республики постсоветского пространства, сейчас находятся в стадии формирования власти. И этот процесс происходит при значительном влиянии наших российских политических властных структур. Как мы сейчас заложим — так и будет потом долгие годы. Кроме того, созданные в советское время высокотехнологические предприятия в Средней Азии сейчас зачастую используются неэффективно, некоторые разрушены или изношены. Капитализация их низка, но перспективы инвестиций крайне интересны: стоимость рабочей силы невысока, недостаток квалифицированных кадров легко восполним из России. Проблемы энергетики в принципе решаемы, ресурсы есть.

Он провел нас по лезвию ножа и победил

В феврале 2015 Порошенко переиграл Путина. Сегодня мы уже знаем, как на переговорах в Минске Путин угрожал Порошенко "раздавить войско Украины". Президент Франции Француа Олланд описал в своей книге, как Порошенко и Путин кричали друг на друга. Как Порошенко "неотступно защищал интересы Украины". Как путин удивил всех тем, что после изнуряющих переговоров в какой-то момент сказал, что ему надо выйти поговорить с кем-то из своих, а потом оказалось, он спит в соседней комнате "на широкой кровати", пока Меркель, Олланд и Порошенко задремали в своих креслах.

Именно в те дни Порошенко сумел показать Западу истинное лицо кремлевского карлика. Порошенко просто перетянул посредников в ходе переговоров на сторону Украины. По воспоминаниям Олланда, Меркель в какой-то момент разозлилась и пригрозила Путину полной международной изоляцией, после чего тот и пошел на уступки. Порошенко чисто дипломатически переиграл противника.

Вот это талант дипломата, который необходим Президенту страны.

Но это все было бы невозможно, если бы Украинская Армия не продемонстрировала стойкость в Дебальцево. Переговоры не возможны, когда одна из сторон разгромлена. Путин на переговорах сразу начал с того, что ЗСУ конец и Порошенко должен подписать капитуляцию.

Меркель несколько раз спросила Порошенко – способна ли наша армия продолжать борьбу? Иначе переговоры теряют смысл. Именно в те дни 11-12 февраля нашей стране была необходима стойкость армии. И армия не подвела. Армия дала своему Главнокомандующему время, настучала врагу, а когда он добился подписей, быстро отступила на тыловые позиции. 

Россия уложила 1 тыс своих военных за "котел с 8 тыс украми". В котором украинцев не оказалось. 

Порошенко провел нас по лезвию ножа и победил.

© Джон Смит

Володимир Горбулін: Підготовку до агресії проти України Кремль розпочав з 2008 року

Радник президента України,
директор Національного інституту стратегічних досліджень,
академік НАН Володимир Горбулін

Українсько-російські відносини мають довгу і суперечливу історію, яка нараховує сотні років. Основним її змістом є прагнення Московії та її спадкоємців – Російської імперії, Радянського Союзу та Російської Федерації – унеможливити становлення незалежної держави Українського народу – повноправного члена європейської співдружності націй.

Набуття Україною незалежності у 1991 році у результаті розпаду СРСР від початку розглядалося і розглядається російською елітою як прикре історичне «непорозуміння», яке повинно бути якнайшвидше виправлене. За визначенням В.Путіна цей розпад – «найбільша геополітична катастрофа ХХ століття». Події 2014-2015 років довели, що така точка зору знаходить широку підтримку у всіх прошарках російського суспільства. Навіть у січні 2016 року згідно з результатами соціологічних опитувань 64% росіян підтримують агресію проти України.

Поэтому русских танков в Киеве не было и теперь уже не будет...

Ответ господину Землинскому о заявлении Мацеровича

Вы забываете, господин Землинский, что официальное правительственное сообщение о таком чудовищном преступлении — вещь обязывающая, требующая делать необходимые выводы. В случае Польши: разрыв дипломатических отношений и при возмущенном населении почти неизбежная война. Конечно вы правы, когда пишете, что в Германии и Брюсселе уже давно понимали, кем и как было убито польское руководство, и когда господин Дональд Туск, забыв на время о шляхетской гордости, делал вид, что этого не понимает, конечно, это было его общее решение с руководством США, НАТО и основных европейских стран. Иначе Польша должна была бы объявить войну России, Краков и Варшава были бы, вероятно, в первый же день уничтожены ядерными бомбардировками (просто по присущей нашим любимым лидерам злобы — чтобы Польша уже никогда не смогла возродиться), на третий день русские танки стояли бы на берегах Одера и Нейсе, Европа (и весь мир) были бы охвачены мировой войной, а в Минске шли бы переговоры о восстановлении Польской государственности.

Что было бы, если бы Воланд прибыл в Москву сейчас?

Я вот думаю: а что было бы, если бы Воланд прибыл в Москву сейчас. То есть не в Москву Сталина, а в Москву Путина? И время по сюжету подходящее — как раз весна, дело к маю.
Как вы помните, во время триумфального выступления своей свиты на московских подмостках «профессор» делает эдакое философское отступление, пристально рассматривая зрителей:

Ну что же, они — люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было...Человечество любит деньги, из чего бы те ни были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или из золота. Ну, легкомысленны... ну, что ж... и милосердие иногда стучится в их сердца... обыкновенные люди... в общем, напоминают прежних... квартирный вопрос только испортил их...

Пир духа Владимира Путина и обочина мировой истории

Пир духа россиянского фюрера подчас поражает. В политическом лексиконе уже появился новый термин – «эбанистический компромат». И действительно. Такого еще не знала мировая история. Недавно и как-то по тихому выяснилось, что Россия отстегивает Египту кредит в 25 млрд. $ под 3% годовых аж на целых 60 лет, то есть, практически безвозвратно. Сумма кредита это 1/10 от годового бюджета РФ. И прочитав такое сообщение, все, конечно, понимают, что наш альфа-стерв заигрался, и все детали этой конкретной его игры в руках у египетских спецслужб… Отправив на тот свет во имя высших целей рейс А321 с двумя с половиной сотнями соотечественников, «сам» с братвой из организации щита и меча (при этом «щит» следует понимать по-английски, а «меч» — по-русски) как-то не подумали, что доходы Египта от туристического бизнеса могут упасть в разы. А тут уже щитом с головой накроет, – обиженные египетские коллеги небось кой о чем проговорятся.

Eгор Холмогоров: На сегодняшний момент Кремль потерпел очевидное внешнеполитическое поражение

На самом деле надо отчетливо понимать, что на сегодняшний момент Кремль потерпел очевидное внешнеполитическое поражение.

На апрель 2014 перед ним была понятная и простая стратегия. Поставить под контроль половину Украины, а дальше как Фридрих Великий в Силезскую и семилетнюю войну удерживать полученное в своих руках, применяя военные, дипломатические и политические методы. Одерживать победы, терпеть поражение, вертеться как лиса, но держать добычу в руках.

Эта стратегия была отвергнута. Была провозглашена другая.

1. Удерживать Крым, добившись того, что о нем забудут.
2. Использовать ЛДНР как рычаги для контроля над "всей Украиной"
3. Для этого не принимать республики, но и не сдавать их, маневрируя местными силами в расчете на небоеспособность украинских сил.
4. Вынудить Запад вернуться к статус кво в отношениях с РФ, показав устойчивость к санкциям, поддерживая внутреннее давление на ЕС, не давая возможности тем непосредственно вступить в конфликт силой, но и не уходя до конца самим.

Что мы имеем год спустя?

Владимир Голышев: Я, кажется, понял, в чем проблема Юрия Касьянова — у него просто искаженное представление об этой войне

Не надо читать его бесконечное нытьё и разлитие желчи. Читайте самую суть:

"Победа — это достижение реальных конечных целей войны. Цели понятные, справедливые: восстановление территориальной целостности; восстановление действия Конституции и законов Украины на всей территории страны; наказание пособников оккупантов, преступников и убийц.
...
Победить, вернуть свои земли, защитить Украину мы можем только наступая. Это надо понять, это надо принять. Это должно стать нашей военной доктриной на востоке."

Он не шутит. Он, на самом деле, так думает.

Потому на лице его никогда не бывает улыбки. А в душе — весны.

Действительно, если война — это наступление и освобождение, то она как-то не так ведётся.

Не, ну а чё? Путин же хотел оккупировать Антрацит и Ровенки, потому что он жить не может без Антрацита и Ровенок. И без Тореза!..

Взрослый активный человек, совершающий неординарные поступки, так думает. На полном серьёзе!

Я не буду с этим спорить. Просто опишу то, как понимают эту войну Порошенко, Обама и, вообще, любой вменяемый человек, который предпочитает видеть всю картину.

Бойцы "Альфы" сообщили, что снайперскими группами на Майдане руководил помощник путина

Бойцы спецподразделения СБУ "Альфа" дали показания, согласно которым снайперскими группами во время событий годичной давности на Майдане Незалежности в Киеве руководил помощник президента РФ Владислав Сурков, заявляет президент Украины Петр Порошенко.

"Буквально на днях руководство СБУ проинформировало меня о том, что допрошенные ею бойцы "Альфы" дали показания, что помощник президента России Владислав Сурков руководил организацией снайперских групп иностранцев на Майдане", — сказал президент на церемонии вручения госнаград членам семей героев Небесной сотни в пятницу в Киеве.

 

П.Порошенко сообщил, что следствие получило доступ к записям частных телефонных разговоров Виктора Януковича с представителями российских силовых структур. Они вместе заранее готовились к расстрелу активистов.

Роман Доник: Давайте все-таки будем помогать не путину, а нашей победе

О Минских соглашениях. Ничего, что всем нам не было бы известно. Мы все это знаем.

Нужно просто отключить эмоции и включить память и логику.

Я опять повторюсь, а если кто-то из тех, кто хоть немного в курсе событий и знает общую картину за последний месяц, не согласен, поправьте меня.

Если бы удары такой мощности, как в последние три недели, были нанесены полгода назад, то линия обороны была бы, как минимум, по границе прифронтовых областей, а скорее — по Днепру. Я не шучу и не преувеличиваю.

Нужно понимать, что путин, выходя на переговоры, всегда старается доминировать. Так было с Иловайском, такая попытка была и с Дебальцево. С Иловайском получилось. С Дебальцево уже нет.

Но кроме тактических задач, есть и стратегические планы. Дебальцево входит в них. Поэтому если север Донецка затих сразу, то под Дебальцево еще продолжаются попытки занять плацдарм и ж/д узел.

Это тяжело понять и принять головой и сердцем, но нужно. Это естественно в военном смысле. И никакие договоренности не убирают самого главного факта — война продолжается и будет она продолжаться до тех пор, пока мы не будем контролировать границы, пока не наведем порядок на Донбассе и пока не вернем Крым.

Петро Порошенко: Обстріл Краматорська — ще один доказ застосування важкого озброєння проти мирного населення (ФОТО)

Президент України в ніч на 11 лютого 2015 року відвідав місто Краматорськ Донецької області, яке 10 лютого обстріляли бойовики, та ознайомився із ситуацією на місці. Глава держави оглянув місце трагедії та відвідав поранених внаслідок ракетного обстрілу.

Під час огляду зруйнованого будинку в центрі міста, в який влучив снаряд системи «Смерч» і в якому постраждали чотири родини, Президенту були представлені залишки ракет.

«У мене в руках елемент касетного боєприпасу «Смерч», який має радіус застосування до 90 км. Нелюди використовують проти цивільного населення касетні боєприпаси. Ці докази будуть використані, в тому числі й мною, в Мінську і в Раді Європейського Союзу», — наголосив Президент.