Це сталося внаслідок впливу ряду зовнішніх і внутрішніх факторів.
Серед зовнішніх факторів виділю два основних – гальмування з підвищенням ставок основними Центробанками світу і порівняно низькі ціни на енергоносії.
Вплив на реалії і перспективи усіх валют у світі, і в тому числі гривні робить політика ФРС – це аксіома. Про те, що в керівництві Федрезерву зародилися сумніви щодо доцільності продовження жорсткої монетарної політики стало відомо в перші дні року. 3 січня в інтерв'ю телеканалу Bloomberg президент Федерального резервного банку Далласа Р.Каплан заявив про необхідність відмовитися від підвищення процентних ставок протягом першої половини 2019 року. Мотивація така – ФРС варто взяти паузу в циклі посилювання монетарної політики через помітне посилення волатильності на фінансових ринках, а також через невизначеність з перспективами зростання економіки США і світової економіки в цілому. Ці фактори впливають на ситуацію на ринках, і очевидно, що ФРС необхідний певний час для того, щоб оцінити ступінь їх серйозності. «На мій погляд, нам не варто приймати будь-яких подальших рішень щодо процентних ставок, поки дані проблеми так чи інакше не будуть дозволені. Я б не став поспішати з діями протягом перших кількох кварталів цього року. Нам варто зберігати терпіння і подивитися, як буде розвиватися ситуація» – говорив Р.Каплан.
Незважаючи на те, що глава ФРБ Далласа не входить до числа тих, хто приймає в цьому році рішення щодо монетарної політики – Каплан отримає право голосу на засіданнях Федерального комітету з відкритого ринку ФРС в рамках щорічної ротації в 2020 році – «голосуючі» колеги до нього прислухалися, 30 січня було прийнято рішення зберегти ключову ставку Федрезерву в діапазоні 2,25...2,50% (нагадаю, що ставку ФРС тричі підвищували в 2017 році і чотири рази в 2018 році).
Головне, що Федрезерв прибрав із заяви за підсумками засідання положення про намір надалі підвищувати ставку. При цьому в повідомленні ФРС наголошується на необхідності проявляти терпіння в грошово-кредитній політиці. Перерва в підвищенні ставки ФРС – позитивний сигнал для валют країн з ринками, що розвиваються. Справа в тому, що підвищення ключової ставки Федрезерву, як правило, веде до припливу капіталу в США (оскільки номіновані в американському доларі інструменти стають ще більш привабливими), що означає відтік капіталів з ринків, що розвиваються, наслідком чого є ослаблення валют країн – emerging markets. Відповідно, якщо ставку не підвищують, валюти країн з ринками, що розвиваються не відчувають тиску з боку долара.
До речі, банк Англії солідаризувався з ФРС США – минулого тижня було прийнято рішення зберегти ставку на рівні 0,75%. «Зростання економіки Сполученого Королівства сповільнилося в кінці 2018 року і, схоже, продовжить слабшати на початку 2019 року», – повідомили представники керівництва Банку Англії, яке одноголосно проголосувало за збереження ключової ставки.
Про нафту. Схоже, ми вступили в період відносно низьких цін на нафту та інші енергоресурси, серед яких для України найважливішим, нарівні з «чорним золотом», є природний газ. Зниження вартості енергосировини пов'язано з надлишком пропозиції на глобальному ринку. Ще одним фактором, що робить знижувальний вплив на ціни вуглеводнів, є очікування з приводу можливого уповільнення світової економіки в 2019 році. Зниження ціни на нафту зіграло на руку найбільшим імпортерам сегменті, що розвивається, таким, як Індія, Індонезія, Туреччина, Україна. Падіння цін на «чорне золото» однозначно позитивно для них, оскільки сприяє поліпшенню їх торгових балансів і знижує інфляцію. Валюти країн, що розвиваються, в тому числі і гривня, теж отримали підтримку на тлі падіння ціни нафти.
Імпортерам енергосировини тепер доводиться обмінювати менші обсяги своєї валюти на долари для покупки тієї ж кількості нафти. Що створює передумови для зміцнення курсу їх нацвалют. України, як крупного імпортера енергоресурсів, це стосується повною мірою. До речі, позитивний вплив нафтового фактора позначиться і на українському аграрному ринку - не далекий той час, коли почнеться весняна посівна компанія і варто очікувати, що паливно-мастильні матеріали наші аграрії будуть купувати за прийнятними цінами.
Внутрішніх факторів я бачу три. По-перше, рекордний урожай зернових в Україні в поточному маркетинговому році - валовий збір зерна в 2018 році склав 70,1 млн. т. (у порівнянні з 62 млн. т. у 2017 році). Кукурудзи намолочено 35,5 млн. т., пшениці – 24,5 млн. т., ячменю – 7,3 млн. т. Крім того, соняшнику зібрано 13,7 млн. т., сої – 4,4 млн. т., ріпаку – 2,6 млн. т., цукрових буряків вирощено 13 млн. т. Значна частина сільгосппродукції України експортується. Валютна виручка надходить у країну, половина її продається на міжбанківському валютному ринку, що формує пропозицію валюти, створюючи умови для стабільності курсу гривні і навіть для зміцнення. Та й ціни на ринку зернових перебувають на відносно високому рівні (значною мірою через посуху в Австралії).
До речі, з 1 березня 2019 року норматив обов'язкового продажу експортної валютної виручки знижується з 50% до 30%. Думаю, це відбувається не тільки через вступ в силу нового валютного законодавства, спрямованого на лібералізацію (дорожня карта валютної лібералізації передбачає поступове зниження вимог до обов'язкового продажу валютної виручки експортерів аж до поступової їх скасування), але й тому, що є впевненість в стабільному припливі валюти експортерів (e першу чергу – агроекспортерів) в Україні.
По-друге, за перший місяць 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих ОВДП майже вдвічі наростили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,448 млрд. грн). Для цього нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.
По-третє, на відміну від зим 2016–2017 років і 2017–2018 років уряд проявив помірність у витрачанні коштів держбюджету в кінці 2018 року (протилежний приклад – за грудень 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017 — січні 2018 року). Сподіваюся, перший практичний крок у плані підвищення координації фіскальної та монетарної політики зроблений.
Хай там як, а привід для спокою існує лише у короткостроковій перспективі. Той же Р.Каплан говорив, що ФРС має сенс стримати апетити в підвищення ключової ставки лише до червня. Активний експорт української агропродукції припаде на березень–квітень, з травня почнеться його тимчасове (на кілька місяців) зниження. А вкладення нерезидентів в ОВДП – не довгострокові: влітку іноземні інвестори (хоча, в даному випадку скоріше варто говорити про спекулянтів), дочекавшись погашення боргових паперів, ймовірно, почнуть виводити кошти з українського ринку, підвищивши тим самим, попит на іноземну валюту. Та й уповільнення темпів зростання світової економіки, яке очікують МВФ і СБ, може привести до зниження попиту на продукцію українського експорту (не тільки на сільгосптовари, але і на продукцію чорної металургії).
Приводи для оптимізму щодо курсу гривні в другій половині року варто шукати в успішному продовженні співпраці з МВФ. Що також дозволить отримувати «пов'язане фінансування» від інших офіційних кредиторів України. До речі, саме завдяки відновленню співпраці з МВФ і зросла довіра нерезидентів до українських ОВДП (наприклад Citibank реалізував кілька програм, орієнтованих на наші державні боргові зобов'язання). Не будемо забувати і про зв'язок ціни природного газу з вартістю нафти. Відбувається це зазвичай з лагом в 6-9 місяців, тобто влітку, коли Україна буде закачувати газ в підземні сховища, його вартість може бути нижче, ніж в кінці 2018 – на початку 2019 року. Відповідно, знадобиться менше інвалюти на його покупку. А ще я б подумав про доцільність максимального виконання плану інтервенцій Нацбанку з придбання валюти в міжнародні резерви в першій половині року, поки курс прийнятний.
