Буквально пару думок після візиту Зеленського до Ватикану. Я, знову ж, не хочу обговорювати змістовні деталі візиту. Виходжу з того, що Папа, хоча й є уособленням не лише духовної, але й світської влади (абсолютний керівник міста-держави Ватикан), але все ж стоїть вище політики. Завжди є сподівання, що спілкування з ним навіть найнижчих (у моральному сенсі) зможе підняти духовно й морально. На жаль, так стається далеко не з усіма. Усе ж поширювати різні фотожаби, де Зеленського висміюють поряд з Папою, не хочу, хоча чогось катастрофічного в цьому не бачу. Усе ж авторитет понтифіка для персонально для мене мене значить більше, ніж сьогоденна кон'юнктура.
Але були речі поза рамками самої розмови. Про них варто згадати. І належать вони вже не до політики, а до психології чи навіть психіатрії. До Ватикану й до величного храму святого Петра більшість людей заходять з високими почуттями. Віруючі з майже надприродним духовним зворушенням. Ті, хто далекі від релігійності, але з нормальним внутрішнім душевним світосприйняттям, відчувають захоплення естетичне й також черпають добру душевну енергію, яка там панує. Але на мільйони трапляються одиниці, в яких у нутрі щось геть анормальне.
ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З ВІЙНИ
Це повідомлення мені надіслали наші спецпризначенці. Ті, які ходять «на ту сторону»...
© Георгій Тука
На фото — собака, помічник пастуха. Вона щойно гризлася з вовками, щоб захистити отару овець. У запеклому бою за чиюсь безпеку той собака переміг, і в результаті — усі вівці цілі і неушкоджені. На відміну від самого собаки...
Лише одна вівця підійшла подякувати і хоч якось підтримати свого захисника, який фактично врятував їй життя... Усі інші вівці просто робили вигляд, що нічого не помічають.., та були раді, що рвали не їх...
НІКОЛИ не очікуйте, що всі вас розуміють і будуть вдячними. У нашому суспільстві ще багато "овець"... Але будуть одиниці, що будуть вдячні та розумітимуть, заглянувши у Ваші очі...
© Георгій Тука