Уйти в отпуск, на пенсию — нельзя. Можно только умереть...

Чего вы привязались-то к этим контактным зоопаркам?! Ну приходят детишки. Смотрят на кроликов. Ну погладят, сфотографируют. Что плохого?
Мы тоже гладим свою кошку. Тоже играем со своей собакой.
Объясните, что не так?

* * *

Этот вопрос мне задала моя знакомая, человек, в доброте и сострадании которого, я уверена.
Ага! Вот в чём дело.
Что знают люди? Только то, что говорит им реклама этих самых контактных зоопарков. То, что на красивых афишах!

* * *

Это пост для тех, кто готов узнать о жизни животных в контактных зоопарках, а затем сделает свои выводы.

С кем, на самом деле, Зеленский встречался в Омане?

Не люблю теории заговора возможно, что-то пропустил, но у меня остались важные вопросы без ответов:

1. С кем, на самом деле, Зеленский встречался в Омане? И о чем говорили?
- ну не верю в спонтанную смену места отдыха.
- встреча с испуганным министром иностранных дел Омана (страны с мизерным товарооборотом с Украиной) тоже имеет ряд вопросов.
- договоренности абстрактны и нелепы, простите.
https://cutt.ly/brkx49H

2. Кто так оперативно организовал встречу Зеленскому с Министром иностранных дел Омана?
- напомню, в Украине нет посольства Омана (коммуникации строятся через посольство в Москве)
https://cutt.ly/OrkcR5r
- почему не договорились об открытии посольства?

Почему орех волошский? :)

Не каждый орех является орехом с точки зрения ботаники. Понятно, что ни на кедровой сосне, ни на кокосовой пальме орехов быть не может, и арахис — на самом деле боб, и фисташка не орех, и бразильский орех не орех, и водяной орех тоже нет, и австралийская макадамия. И даже грецкий орех для ботаника не считается орехом. Настоящий орех — это лещина. И гречка.

Сергей Климовский: Иран сбил самолёт МАУ по просьбе Кремля

По мере того как версия: рейс «Тегеран – Киев» компании Международные авиалинии Украины (МАУ) был сбит иранскими военными, начинает обрастать доказательной базой, возникает большое сомнение в случайности произошедшего.

Версию — иранцы сбили его непреднамеренно — озвучил миру такой информированный человек, как Дональд Трамп. Озвучил как своё частное мнение, а не как мнение Пентагона, ЦРУ, Госдепа и США как субъекта. Это подарок от Трампа иранским аятоллам с намёком — мы согласимся считать, что вы сделали это случайно, если вы в этом сами признаетесь и сделаете то, что положено делать в таких случаях, и немножечко больше. «Больше» — это расформирование «Корпуса Стражей Исламской революции» (КСИР), который проводил ночью 8 января операцию «Мученик Сулеймани» и который в апреле 2019 года объявили террористической организацией в Бахрейне, Саудовской Аравии и США.

Ідеальний фінансовий кур'єр

Аналітик: Важко працювати, у нас немає джерел в Омані.

Шеф (єхидно): Та ти що?! У нас немає джерел в Омані!?
Так це ж просто катастрофа!
Ось тільки Оману нам не вистачало!

Пан Зеленський і надалі перебуває в благодушній упевненості, ніби він один розумний, а всі інші лише "Квартал" дивляться. 

Ця історія розпочалася не вчора. Ця історія про нескінченне і нерозділене кохання... до грошей. :) Якщо прочитаєте нашу "Хроніку одного Президента" і статті блогу, то побачите, що ми не раз і не два писали про важке фінансове становище Коломойського і Зеленського. Все, що одному й другому вдавалося перехоплювати у держави, з'їдали текучка і великі операційні витрати на підтримку єдності стада "слуг народу".

Криза трапилася нещодавно й раптово, коли "Приват", очолюваний безстрашним чесько-німецьким самураєм Петром (ім'ячко ж яке символічне!) Крумхазлом, відбившись від протестуючих "робочих", "уболівальників", "приватизаторів автостоянок" і виживши на зло всім в нерівній битві з українською медициною, подав до Окружного суду Тель-Авіва позов на майже 700 млн. доларів до пана Коломойського і К, заодно збільшивши позов в Делавері до 1 млрд. доларів. Останнє цілюще джерело ізраїльських грошей вичерпалося. Навіть вірний Беньямін був безсилий, остаточно заплутавшись у спробах створити хоч щось, що нагадує уряд в Ізраїлі.

Віталій Портников: Вони голосували за Зеленського з тією ж надією...

Поїздка президента Володимира Зеленського до Оману — звичайно ж, у відпустку, щоб там не розповідали представники офісу глави держави — не викличе в українському суспільстві емоцій, які викликала подорож його попередника на Мальдіви.

Хоча аналогії, звичайно ж, напрошуються. Президент не найбагатшої країни, яка знаходиться у стані військового конфлікту, дозволяє собі відпочинок у розкішному готелі на екзотичному курорті. Те, що цей відпочинок незграбно виправдовують зустріччю з міністром, відповідальним за керівництво оманським зовнішньополітичним відомством, та ще й посаду чиновника не можуть правильно вказати, тільки підкреслює незграбність виправдань колишнього Голобородька — людини, яка вважає за краще перебувати у шикарних готелях, ніж тинятися на велосипеді. Але і ніякого криміналу в цьому теж немає. Зеленський — не Голобородько, він заможна успішна людина, яка може дозволити собі поїздку за свій рахунок куди завгодно. Втім, як і Порошенко.

Чому ж тоді поїздка Порошенко викликала таке море негативних емоцій, а поїздка Зеленського не викличе? Та тому, що справа не в Мальдівах, справа не в Омані. Справа — в Україні.

Анализ "новогоднего поздравления" малороса

▪️ Начнем с выбранного образа — конечно же в помятом ху# в водолазке под пиджак обыватель, без сомнений, узнает всем известного совкового @бланского персонажа из классической говнокомедии — Мягкова. Это визуальный ценностный сигнал, типа, смотрите — я такой же мудак как и вы.

▪️ Совок выбран не случайно. Совок — это продвигаемая рос.пропагандой альтернатива украинству. Это очевидное информационное оружие массового поражения врага. Т.е. это первый пропагандистский сигнал, а человек еще и рта не раскрыл.

Усе те йому близьке як нікому!

Улас Самчук. НАРІД чи ЧЕРНЬ?

При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізається в нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у трамваї... На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?... Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без'язиких і безликих постатей? І дати на це одразу, без вагань, виразну відповідь ми тоді вагаємось.

Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал, який заповнює будинки і вулиці наших міст, вповні і незастережно заслуговує на назву нарід. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову, оцінюємо вчинки і з потрясаючим душу жалем стверджуємо, що величезна маса живих людиноподібних істот 1941 року по народженні Христа не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних первнів (елементів): людську гідність і національну свідомість. Що це таке людська гідність? Чи це щось подібне на мішок картоплі, чи на порвані чоботи? Не всім ясно. Що таке — національна свідомість і для чого її можна практично вжити? Також не кожному вміщується в голові.

Тарас Чорновіл: "Трохи відпочивши й підкріпившись, вони повернуться вбивати українців"

З сьогоднішнім так званим обміном просто бракує слів. Єдина надія, що вся ця правляча гопота колись за це заплатить належну ціну. Не знаю, чи встигнемо догнати Зеленського з Коломойським, коли вони втікатимуть з країни, але пробачення немає бути нікому.

Чому така жорстка оцінка, а не переможні реляції вслід за зеленою командою? А ви задумайтеся над такими деталями:

• З 2014 року було проведено десятки й навіть сотні обмінів та інших видів повернення наших громадян з полону. З рук московських терористів вирвано понад 3500 наших полонених. Саме полонених у своїй абсолютній більшості. Не зважаючи на всі забаганки Путіна, які ретранслювали його терористичні найманці, ми віддавали на той бік саме тих осіб, які визначені Мінськими домовленостями, тобто учасників бойових і інших дій у ході війни на Донбасі. Серед них були російські військові, розвідники, члени диверсійних груп, представники місцевих окупаційних адміністрацій. Іноді дуже не хотілося вертати персонажів, які мали б отримати заслужене в наших судах. Але така логіка війни: військових і колаборантів обмінюють, щоб повернути своїх бійців.

Чотири базових негативи рішення про внесення до списків на обмін осіб, які засуджені чи є підозрюваними чи обвинуваченими у вбивствах українських громадян

Перший стосується правової основи такого рішення. Осіб, які засуджені чи є підозрюваними чи обвинуваченими у вбивствах, відпускають на волю з політичних мотивів. Українське законодавство такого не передбачає. Тобто вимога Генерального прокурора Рябошапки про звільнення таких осіб з-під варти означає, що цим особам дають можливість уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини. Такі дії Генерального прокурора самі по собі є кримінальним злочином. І це лише справа часу, коли постане питання про притягнення його за це до кримінальної відповідальності.

Аргумент, що це нестандартна ситуація, не витримує жодної критики. Хочете дати можливість певним особам уникнути кримінальної відповідальності за найтяжчі злочини — ухвалюйте парламентом політичне рішення та затверджуйте закон про амністію. Але тоді це жахливе рішення ухвалюється законодавцями. Як це і передбачено Конституцією України.