Заходи правового режиму воєнного стану, що запроваджуються в умовах воєнного стану

Витяг із Закону України "Про правовий режим воєнного стану"

Стаття 15. Зміст заходів правового режиму воєнного стану

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військовому командуванню надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, — самостійно запроваджувати та здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

1) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного стану, і їх наслідків, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. Працівникам, залученим до виконання суспільно корисних робіт, після закінчення таких робіт надається попередня робота (посада), а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт (753-2011-п) з визначенням орієнтовного переліку таких робіт та механізму надання компенсації (винагороди) за їх виконання встановлюється Кабінетом Міністрів України;
{ Пункт 1 частини першої статті 15 
в редакції Закону № 1836-VI (1836-17) від 21.01.2010 } 



2) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

Комбат "Чорний": Аеропорт не здано!



Українські військові залишили старий і новий термінали аеропорту, але велика частина летовища і досі перебуває під їхнім контролем. Про це Громадському повідомив командир 5-го окремого батальйону «Правого сектора» з позивним «Чорний».

«Було б злочином, якби командування відправило бійців туди тримати ці уламки. Зараз утримують приміщення, які обороноздатні. До яких можна доїхати і довезти боєприпаси. Всі висоти – метеовишка, деспетчерська вишка, пожежна вишка — утримуються. Приміщення, які в нормальному стані і дозволяють контролювати територію аеропорту», — запевнив «Чорний».

Маєм налаштуватися на тривалу боротьбу, гартуючи залізну волю і спокійну впевненість в Перемозі (Обзор мірових новостєй від діда Свирида. 22.01.2015)

Доброго ранку, друзі! Дід привично займає своє місце на бойовом посту сільського наблюдатєля, як робить це уже рівно сім місяців майже єжеднєвно. Врем'я в нас воєнне, не розслабляємся і спокійно робимо те, що кожному належить робити. Вчора на всіх фронтах був трудний день, обстановка гаряча, а наша задача спокойно, без паніки та істєріки розбиратися в суті проісходящих собитій. Ітак, вмощуємся зручненько і читаєм уважненько. Да! Про кохве не забудьте. Або чай. Словом, вмощуйтеся поудобнєє.

Центральні собитія вчорашнього дня безумовно розгорталися в зоні АТО. Суть проісходящого там — отчаянні попитки Хуйла влаштувати нам Іловайськ-2, після чого хунта, по замислу Москви, має послушно сісти за стіл переговорів на продиктованих Кремльом условіях. Відхід Армії з блокпосту 31 та з Донецького аеропорту має, по ідеї, удовлєтворить цим сподіванням Хуйла. І ми скоріше за все станемо свідєтєлями вироблення якогото очередного пакетного соглашенія, умовно назвемо його Мінськ-2.

Тобто, якщо минулого року після Іловайська ми получили Мінськ, то зараз логічно очікувати приблизне повторення роботи цього алгоритму. Риторика і заяви, які долинають до нас із Берліна, де вчора работали міністри іностранних дєл нормандської группіровки, також свідчить, що ми на порозі досягнення сторонами якогото нового соглашенія, яке переросте в очередне в’ялотєкуще перемир’я. Якими будуть условія перемир’я можемо предполагать лише пріблізітєльно, но об етом нижче. Однако підстав для паніки і істєріки ніяких нема. Це, друзі, лише другий етап війни, скільки їх ще буде попереду — невідомо. В хорватів було дето п’ятнадцять, аж поки вони остаточно не відновили територіальну цілісність своєї держави і зараз прекрасно собі живуть та процвітають в качестве посіпак НАТО і ЄС.

Донецкий аэропорт: предварительные итоги

Донецкий аэропорт 15.01.2015
Ладно. Подведем предварительные итоги.

1. День (21.01.2015) в Донецком аэропорту, судя по всему, остался за русней. Хотя ничего необратимого не случилось. Хотя если новый терминал окончательно рухнул — Донецкий аэропорт утратил значение как оборонительный узел, и кроме как опорный пункт в дальнейших тактических расклада использоваться не может.

2. Сравнение с Иловайском смотрятся просто глупостью или желанием сознательно разогреть ситуацию — масштабы и близко несравнимы.

3. На остальных участках фронта наши войска ситуацию контролируют.

4. Русня бросила в действие значительную мощь своей военной машины, наши обороняются как могут и как умеют. Умеют, судя по всему, очень достойно. Потери русни — огромные.

Я знаю, что мы победим. Я знаю, что все получится. Я знаю...

Мне трудно объяснить, почему я никогда не уеду из Украины. Мне трудно объяснить, почему я не смогу жить в другой стране. Еще труднее мне объяснить, почему эта страна так важна для меня. И кто я теперь такой.

Я родился и вырос в Киеве, где по-украински практически никто не говорил. Но я люблю украинский язык и считаю его родным. Я вырос в российском информационном пространстве. Но свободен от его оков и русского мира. Я наполовину русский и ношу русскую фамилию. Но во мне нет ни капли русского.

Я был совсем еще зеленый пацан, когда случился теракт на Дубровке, когда случился Беслан, когда были теракты в метро и взрывали многоэтажки. Но это были мои трагедии. Я не был частью русского мира. Это не требовалось, чтобы стоя у экрана телевизора всем сердцем переживать трагедию России. Это была человечность. Но мне трудно объяснить, почему годы спустя, когда под визги и крики бешеных деградантов убивают тысячами украинцев, никого в России это не интересует.

Щодо отримання перепусток для в'їзду на неконтрольовану територію АТО та виїзду з неї

Відсьогодні почав діяти тимчасовий порядок в'їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства). 

Запровадження режиму пропуску – це логічний крок для зменшення терористичної загрози, недопущення проникнення бойовиків, диверсантів, найманців і зброї на територію мирних регіонів для їхньої дестабілізації, сіяння панічних настроїв та залякування громадян.

Уся відповідальність за скоєння злочинів проти мирних людей лежить на терористах та російських військових. Останнім часом різко зросла кількість вибухів у багатьох українських містах, які призвели до жертв серед цивільного населення та зруйнування інфраструктури. Знищуючи залізничні колії, терористи відрізають Донбас від усієї України, залишаючи його населення заручниками злочинних дій бандитів.

Тому влада вживає рішучих заходів упередження та протидії загрозам зухвалої агресії з боку російських терористів та диверсантів. Робиться усе можливе для убезпечення мирних громадян, які виявили бажання залишити контрольовану терористами територію т.зв. «ДНР» та «ЛНР», — функціонування пунктів пропуску чітко узгоджується з оперативною обстановкою, вибираються найбільш безпечні для цивільного населення маршрути, прораховується можлива завантаженість аби уникнути черг. 



Война разогревается. Будет тяжело. Надо выстоять

Один з епізодів бою українських військових з російськими окупантами 
у місті Щастя Луганської області 18.01.2015
Для избежания паники, истерики и паранойи.

1. Война — не телешоу и не компьютерная игра. Война — это ад. Там гибнут люди. В том числе совершенно мирные, в том числе — дети. Эту очевидную истину многие предпочитают игнорировать. Про личное. У меня есть два случая. Первый. Знал я парня. Знал — 2 недели. Помогал ему и его коллегам собирать его в армию. Отличный добрый хороший парень. Умный и приветливый. Мы бы с ним подружились. Через 2 недели он уехал. Еще через месяц попал на фронт. Еще через месяц погиб. В победном для нас сражении. Война. Второй случай — мои беженцы. Семья из Луганска, отцу которой оторвало голову. В родном доме. Сепарским снарядом. Или не сепарским. Они хотят верить что сепарским, и я хочу верить. Хотя бывает всякое. Война. Это так. Для начала. Без иллюзий.

Рейки-рейки, шпали-шпали... Апокаліпсис на сімферопольському залізничному вокзалі

Спорожнілий після скасування поїздів в Україну залізничний вокзал Сімферополя, немов декорація до фільму-постапокаліпсису, де людей вразив невідомий вірус.


На коліях немає потягів, на платформах — людей. Табло зяє чорною порожнечею. Вхід на ескалатор до надземного переходу закритий. На привокзальній площі — тільки робітники. У касовому залі — незвично тихо і безлюдно. З дев'яти кас працюють тільки дві, але й біля них — жодного пасажира, лише на кріслах дрімають безхатченки. Мертву тишу зрідка порушує голос з динаміка, який повідомляє про відправлення електричок. Вони везуть пасажирів у Джанкой, Євпаторію, Солоне озеро. Єдиний поїзд, який тепер вирушає з вокзалу — Сімферополь—Джанкой. Він ходить 3 рази на день, складається лише з двох вагонів, але навіть їх не вдається заповнити. Охочих покататися до Джанкоя за 500 рублів — одиниці.

Дмитрий Шимкив: Особенно серьезные атаки на украинские госсайты происходят во время эскалации событий на востоке

Дмитрий Шимкив — заместитель главы
Администрации Президента Украины
по вопросам проведения административных,
социальных и экономических реформ,
директор исполнительного комитета реформ.
Перед новым годом редактору AIN.UA удалось в компании нескольких коллег пробраться в аминистрацию президента и пообщаться с экс-директором «Майкрософт Украина» Дмитрием Шимкивым. Напомним, что сейчас он занимает пост заместителя главы АП по вопросам проведения административных, социальных и экономических реформ, а в июле также был назначен директором исполнительного
комитета реформ. Дмитрий рассказал о том, с какими трудностями ему приходится сталкиваться на государственном посту, о кибератаках российских спецслужб, льготах для IT-отрасли, взаимодействии государства со стартапами и многом другом.


О кибервойне с Россией


Да, мы сталкиваемся с очень серьезными задачами по кибербезопасности. Обнаружили ряд вирусов, созданных российскими спецслужбами специально для атак на украинские госсайты. По крайней мере, так считают американские специалисты. Вирусы очень умные, грамотно построенные с инженерной точки зрения. Отражать такие кибератаки надо уметь.

Мы активно работаем с производителями антивирусов, знаем определенные сигнатуры. Хотя эти вирусы хитрые, постоянно меняют сигнатуру. Но мы тоже хитрые. Есть очень неплохие ребята в Госспецсвязи, которые осуществляют защиту периметров. Сейчас, слава богу, спала активность DDOS-атак. До этого постоянно их отражали. Знаем как им противостоять — над этим работают в Госспецсвязи.

В.Ар'єв: наше першочергове завдання в ПАРЄ не допустити зняття санкцій з Росії

Першочергове завдання української делегації на наступній сесії ПАРЄ полягає в тому, щоб не допустити повернення російської делегації і відновлення її повних прав. Про це в ексклюзивному коментарі УНН зазначив новопризначений голова делегації, депутат з Блоку Петра Порошенка Володимир Ар’єв.

За його словами, це буде зробити достатньо складно, оскільки досить багато членів української делегації вважають, що росіян варто повертати, очевидно, працює російське лобі. “Ми будемо докладати усіх зусиль, щоб наша делегація мала консолідовану позицію, щоб „статус кво“ санкцій проти Росії в ПАРЄ був збережений на нинішньому рівні. Без їх посилення, але й без послаблення. Крім того, буде доповідь про гуманітарний стан біженців і переміщених осіб в Україні. Наша делегація має чітко представити свою точку зору з цього питання”, — повідомив депутат.

На запитання УНН, як бути з членом української делегації в ПАРЄ Надією Савченко, яка перебуває в російській в’язниці, він відповів, що буде постійно інформувати європейських колег про цю ситуацію. “Ми сьогодні передали петицію, під якою підписалися 4 тисячі громадян і їх кількість продовжує зростати. Крім того, ми збираємося розповсюджувати брошури про війну на Донбасі. Ми будемо оприлюднювати правдиву інформацію про Україну, щоб наші колеги в ПАРЄ, хто піддався на провокації російської пропаганди, розуміли реальний справ речей. Тобто, інформаційно ми працюватимемо дуже потужно”, — зазначив В.Ар’єв.

Як повідомляв УНН, народний депутат України з Блоку Петра Порошенка Володимир Ар’єв очолив українську делегацію в Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це у Facebook повідомила депутат Ірина Геращенко. За її словами, першим заступником голови делегації обрали Юлію Льовочкіну з Опозиційного блоку.


Джерело: УНН