СПРОСИТЕ У ДЕТЕЙ

Прочитав, что теперь в киевских школах дети будут петь гимн, я поинтересовался у своих детей, как они к этому относятся.
«О, классно! — сказал старший сын. — Я знаю полную версию Гимна Украины». 
«А я только короткую, научишь полной?» — добавил младший.



Тут такое дело, мои дети — не совсем стандартные дети. Как я уже писал ранее, они самостоятельно перешли на украинский язык, хотя дома мы говорим на русском. И если кто-то с ними начинает говорить на украинском, они тоже переходят на украинский. А тут, недавно, я услышал, как старший сын разговаривает со своим другом на украинском.
— Это ты с Егором говорил? — спросил я.
— Да, — ответил сын, — мы решили с друзьями перейти на украинский.
— Этот тот Егор, который из Донецка? — решил я уточнить.
— Да, этот тот Егор, из украинского Донецка, — улыбаясь ответил сын.
— И как? Все твои друзья перешли на украинский?
— Ну пока один еще не перешел, киевлянин.

Диявол простих рішень

Популіст пропонує так звані "прості рішення", які подобаються "простому народу". Подобаються саме тому, що вони прості і начебто очевидні.
Їх в принципі можна виконати. От тільки їх виконання руйнує державу. Тому що "прості рішення" враховують зазвичай лише одну сторону проблеми. А в проблеми завжди багато сторін. Замість об’ємного, багатовимірного світу популісти пропонують нам пласку картинку. Де конус виглядає, як трикутник. Циліндр, як квадрат.

Наприклад: "штоби побороть корупцію, надо просто посадіть/расстрєлять корупціонєров". Просте рішення, подобається народу. І його можна виконати. Тільки от таким способом відбувається проста заміна чужих корупціонерів на своїх. Або переслідування невгодних. Тому що справжня боротьба з корупцією це складне, комплексне, але правильне рішення:
- прозорість бюрократичних процесів;
- знищення годівниць;
- контроль доходів/видатків чиновника;
- низька толерантність в суспільстві до корупції;
- і лише в останню чергу — покарання корупціонерів.
Наприклад: «Штоби закінчіть войну, нужно просто пєрєстать стрєлять». Тільки от щоб війна закінчилася, повинен перестати стріляти агресор. А для цього потрібно зробити його втрати — військові, економічні, фінансові, людські — неприйнятними для нього.

"Теперь ты представляешь, какой у них прайс..."

Я немного устал от вранья. Поэтому я сейчас на ровном месте стану врагом очень многих персонажей, и мне не будет стыдно. Мне будет стыдно, если я этого не сделаю. Хотите покажу, почему в стране задница?

Вот пожалуйста.

Дано: олигарху, подпавшему под следствие, очень хочется спасти свою задницу. Канву дела тут можно расписывать, но в данном случае важнее не цель, а средства.

Его люди отсыпают кому-то из пиарщиков, специализирующихся на продвижении в соцсетях. Те бегают, как ужаленные, и собирают “лидеров общественного мнения” — двадцатидолларовых политологов.

Делают они это то ли в авральном режиме, то ли криво. Поэтому эти ЛОМы вываливают свои посты одновременно и прямо. Вот прям десяток топ-блогеров одновременно озаботился СИТУАЦИЕЙ НА ПТИЦЕФАБРИКАХ, понимаете?

И это подводит нас к сути проблемы.

Те люди, которых вы видите на скринах, считаются у нас в стране опытными политологами. Потому что их так титруют на телеканалах. Они — это наш институт политологической экспертизы.

В этот институт, аки девку в полк, вбросили какую-то сумму. Навскидку — пару десятков тысяч баксов на всех, пусть поправят меня те, кто лучше в этом разбираются.

И все. Прыгнули на эту котлету, как средневековые нищие на кошель с монетами. Отныне и на сегодня весь наш политологический бомонд заинтересован куриным говном.



Понимаете, как это работает?

Причем яркие же люди. Мне лень искать весь список — кто видел, накидайте в комменты. Но некоторых помню, знаю, ценю.

Безтурботність, тупість і неповага до права іншого на життя — такий веселий літній коктейль

Що ж, виходимо навіть офіційно на тисячу нових випадків на добу.

Від ускладнень ковід-19 вчора помер начальник Львівського військового шпиталю Іван Гайда.

У мене от, до речі, вже теж є померла знайома та знайомий знайомих...

І ще є хворий близький родич — профільний лікар. Вірус отримано на роботі, хоча лікарня типу, канєшна же, ковід не приймає (і відповідно ніяких доплат персоналу, навіщо платити більше, ггг).

Знаєте, в 2014-му я добре зрозуміла значення слів "байдужість вбиває". Дуже таке буквальне значення.

Наївно сподівалася, що тепер багато хто зрозуміє, що також вбиває безтурботність.

Безтурботність, тупість і неповага до права іншого на життя — такий веселий літній коктейль. З зонтічком і скибкою лимона.



Але ж ні. От здавалося б: джерела відкриті, будь-якою мовою, з будь-якого кінця світу. Натомість маємо в головах холерний пронос: вакцини Гейтса, 5G заговір, від серця помирають більше, ну і што, а в мене відпустка, хочу селфі з друзями, хочу в боулінг, хочу упиться в Одесі, хочу танцювати, а хто той вірус взагалі бачив, тю, а у вас хіба є знайомий, хто от того віруса помер.

В случае с Ефремовым видео оказалось в открытом доступе моментально

Чтобы получить видео, полиция должна получать разрешение,
и, тем более, никуда не выкладывать. Видео молниеносно оказалось в сети. А надо ли вам рассказывать, кто может дать "добро" на подобные действия?
А почему 12 камер "отключились", когда Лукойл на врачей наехал?
А мост Немцова?

Еще вопрос.
Как часто вы буквально в течение получаса видите видео с камер наружного наблюдения ДТП в прямом эфире?
А в случае с Ефремовым оно оказалось в открытом доступе моментально?!
Совпадение?
Не думаю...

Хорошо проведённая спецоперации — это такая операция, что ни у кого даже мысль не возникает, что это дело рук спецслужб.
Например гибель Машерова.
Или Артема Боровика.
Или генерала Лебедя.
Или Вячеслава Чорновола...
Или Дмитрия Холодова

Много честных людей ушли загадочно из жизни в этой стране-убuйце.

Видео не похоже на видео с камеры наблюдения.
Оно цветное и отличнейшего качества, видно все до мельчайших подробностей.
И "совершенно случайно" через 5 мин после аварии — у всех журналюг.

По поводу Ефремова.
Я не сторонник заговоров.
Но мне почему-то кажется, что до состояния "в дрова" челу помогли накачаться.
Может даже подмешали чего.
И ключи от машины подали.
Новичком-то нельзя, вроде.
А тут чистоганом бытовуха.
И весь имидж сразу в ж@пу.
Нет чела, нет проблем...

Да. И еще вспомните Доренко.
За рулём стало плохо.
Он был заядлый мотоциклист.
И тоже видосы с камер — сразу в эфир...
Очень все это неспроста..

Сбить боинг "мы" можем.
Рицин привезти в Прагу тоже.
Новичком пол Англии помазать — нет проблем.
Вмешательство в выборы Трампа.
Взлом почты Бундестага.
Все можем.
Подловить Ефремова и "помочь убuть или убuться" не можем?

Выфсеврети!
инет.




Как-то раз Ефремова спросили:
«Михаил, а почему вы так не любите Русь?»
И вот, что он ответил.
«Вопрос подразумевает, что я сейчас кинусь оправдываться, доказывать что люблю. Ну и естественно подразумевается, что уж Вы-то Русь любите.
Разговор этот слишком серьёзный. И в какой–то степени бессмысленный. Свою родину, Германию, любил экипаж немецкой подводной лодки, топивший Северные конвои.
И чекист, убивавший царских детей, любил Русь и делал это ради интересов России.
Я Вам могу сказать, что я не люблю…
Я не люблю лицемерие. Я не люблю ложь, хамство.
Не люблю, когда сильный издевается над слабым.
Не люблю, когда люди убивают друг друга. Не люблю, когда не имеют своего мнения.
Не люблю, когда затыкают рот, даже тем, кого я не люблю.
Я хочу, чтобы мою Родину уважали.
Уважали за новые технологии, за современные заводы, за красивые и чистые города, качественные и недорогие товары.
За наших красивых женщин, за работящих и добрых мужчин.
Я хочу, чтобы другие страны мечтали к нам присоединиться не от безысходности, и не потому что у нас пенсии выше, а потому что у нас общество справедливее и дышится легче.
Чтобы к нам ездили не с малолетними проститутками развлекаться, а лечиться от болезней, которые никто, кроме наших врачей, не вылечит.
Я не хочу, чтобы Россию боялись и ненавидели.
Я не хочу, чтобы русских за границей воспринимали как агрессивный и хамоватый, не умеющий себя вести народ.
Чтобы весь мир думал о моей стране как об агрессоре.
Я не хочу, чтобы мы занимали первые места по уровню коррупции и детской смертности.
Я не хочу, чтобы мой народ массированной пропагандой превращали в единогласную толпу.
И я не «смакую» наши проблемы.
Я издеваюсь.
Издеваюсь над теми людьми в русском народе, из–за которых Россия делается не такой, какой я хочу ее видеть, а такой, какой я Россию видеть не хочу».

© Иван Гуров, июнь 2020

Зараз іще раз буде боляче...

У п'ятницю (24.04.2020) на позачерговому засіданні Верховної Ради з імовірністю в 99% віце-прем'єром українського уряду буде призначений Міхо Саакашвілі. Я ридаю й душуся від істеричного реготу й думаю: ну і як оце можна прокоментувати?! Хіба за допомогою старого дотепу про українця і граблі:
Що каже українець, коли перший раз наступить на граблі?
— Ой! Як же боляче!!
А коли другий раз наступить на ті самі граблі:
— Ооой! Це ж чомусь знову боляче!!!
А коли третій раз іде й бачить, що на дорозі лежать граблі:
— Ой-йо-йо-йой. Зараз іще раз буде боляче...

Тож давайте тезово пройдемося по цих граблях та хто їх підставив і чому на них дехто поспішив станцювати гопака (чи сім-сорок?). [Текст вийшов трошки задовгий, тому тут буде лише про граблі, а "хто й чому" напишу пізніше.]



Якщо вибирати з усіх рис Міхо жорстко лише якусь одну, то я б зупинився на невдячності. Вона ж ніби й не найпомітніша, не про неї складали легенди й не через неї демонізували цю постать, але саме вона залишалася незмінної упродовж цілого життя. І разом з гординею ставала двигуном для більшості його вчинків.

Той день, коли…

Здавалось би, от так посадиш перед собою виборця Бубочки, подивишся на нього, помовчиш трохи (бо на роковини саме то — мовчки пом’янути) і скажеш:

— Ну, як там друже Вояче, рік минув, ти задоволений? В усіх в/ч реформа харчування? Нові гуртожитки побудовано? Полігони? Зарплата більше? Совкодрочерів менше в МО/ГШ? Ми наступаємо, звільняємо? Армія досі в пошані?
Ти ж за це голосував? Ти це отримав, правда?

— Ну як там, друже Вчителю? 4 тис. у.є. кожній педагогічній душі? Нова Школа? Українізація? Ти ж за це голосував?

Тарас Чорновіл: розповіді про штучну паніку та різні конспірологічні теорії — дика непрофесійність та безвідповідальність

Кілька розрізнених думок стосовно коронавірусу, на які вистачає мого медичного досвіду.

1. Пандемія Ковід-19 таки була дуже небезпечною. Не настільки, як відома іспанка чи давніші пандемії чуми чи віспи, але більше, ніж спалахи вірусних епідемій за останні пів століття. Теза, що під час деяких із них померло більше людей, ніж зараз, не проходить. Вірус ще збирає свої сумні жнива, а обмеженням числа померлих у світі ми завдячуємо найперше карантинним заходам. За їх повної відсутності числа вже можна було б множити на десятки, а в Китаї навіть у сотні разів. Тому всі розповіді про штучну паніку та різні конспірологічні теорії — дика непрофесійність та безвідповідальність.

Кількість людей, що померли (усього, з будь-яких причин) у провінції Бергамо в січні-березні 2015-2020 років (10 тижнів починаючи з 12 січня відповідного року). Дані: Національний інститут статистики Італії. Візуалізація Andrzej Leszkiewicz

2. Ця пандемія стала справжнім викликом для світу й виклик був сприйнятий, а реакція на нього була майже адекватною. Часто запізнілою, деколи хаотичною, але адекватною. Відразу чіткого розуміння масштабів загрози й шляхів її подолання не було ні в кого. Перші постраждалі країни вчилися на власному досвіді. Доволі невміло. Україна отримала колосальний часовий бонус для підготовки й використала його лише на 10–20%. Просто згадаймо, коли вперше прозвучала вимога від Євросолідарності про проведення позачергового засідання Ради з епідеміологічним порядком денним і почали напрацьовуватися проекти актів законодавства? Це було в перші дні лютого. Тоді влада навіть думати про це не бажала, навпаки, роздували паніку та істерію й зовсім нічого не робила, а пані міністр бездумно самоізолювалася. Усе на півтора місяці було зведено лише до проблеми кількох десятків репатріантів з Вуханю... Заяви, що деякі заходи ми ввели раніше й оперативніше за ряд розвинутих країн, можуть потішити самолюбство, але не є виправданням. Ми мали значно більше часу і цим не скористалися.

Про допомогу від Фонду Порошенка особам з групи ризику щодо коронавірусу

В сети появились фото Марины Порошенко, фасующей продукты для помощи пенсионерам и малоимущим, на складе вместе с другими волонтёрами. До этого много раз появлялась информация о многомиллионной помощи Петра Порошенко больницам по всей стране — реанимационным оборудованием, аппаратами ИВЛ, защитными костюмами и масками.

И всегда можно увидеть под таким сообщением коммент типического зелебоба — Показуха!

Так вот что вам хочется объяснить ребята. Показуха — это Санжары, где со 103-мя украинцами, прилетевшими с Китая, устроили цирк на весь мир с драками, карантином, министрами, президентом и полицией. А потом 70 000 впустили в страну без проверки на вирус.

Першу партію продуктових наборів, придбаних коштом Фонду Порошенка, надіслано з Відкритого офісу партії "Європейська Солідарність" по всій Україні. Це допомога тим, хто перебуває в зоні ризику — людям похилого віку, людям з інвалідністю, багатодітним сім’ям.

Показуха — это миллион тестов из Китая завтра, которые по факту превращаются в двести тысяч, через неделю и не той системы.

Показуха — это каждодневные призывы правительства Зеленского всем вместе бороться с коронавирусом и продажа стратегических запасов масок и зерна за рубеж.

Коронавірус — це біологічна зброя путіна?

Моя вчителька історії у київський школі №138 була дуже мудрою людиною і вона навчила мене думати наперед. Вона завжди казала, що треба питати: Cui prodest? (лат). Коли відбуваються якісь історичні події завжди питайте "Кому це вигідно?". Тоді ви знатимете, як розвиватимуться історичні події у найближчі роки (десятиліття).
Я був відмінником у школі і у мене завжди була п'ятірка на всіх уроках історії.



Тому коли більшість людей сприймають COVID-19 лише як хворобу, то я коронавірус називаю найбільш вбивчою біологічною зброєю:
https://sprotiv.org/70805

Тепер я питаю вас, любі друзі, чи могли ви ще місяць тому уявити собі на території країни-члена НАТО російську військову техніку? 14 літаків з російськими солдатами прибуло з РФ у Італію.
Чи розуміють загрозу у міністерстві оборони Італії та італійські служби безпеки? Чи розуміють це у штаб-квартирі НАТО?

Сюрреалізм якийсь. Російська армія спокійно і без перешкод висаджується у центрі демократичної Європи.

Чому європейці так швидко забули, як російські спецслужби допомогли у Лондоні Скрипалю чи Литвиненко?
Чому італійці забули як генерал-майор Сергій Кікот, керівник групи російських "експертів", лише два роки тому, у 2018 році, був представником Росії в Гаазькому трибуналі, як експерт з хімічної зброї і заявив про повну відсутність слідів використання хімічної зброї у Сирії. Поки весь світ спостерігав, як сирійські діти вмирають з піною в роті!