Віталій Кличко: Ця знахідка може змінити наше уявлення про середньовічний Київ

Був сьогодні на Поштовій, де археологи на глибині 7 метрів віднайшли унікальну знахідку — частину вулиці середньовічного Києва. 

За проектом реконструкції Поштової площі на ділянці між Річковим вокзалом і Володимирським узвозом передбачено будівництво торгового центру. Відповідно до законодавства, на цьому місці перед початком будівництва проводяться археологічні роботи. І от під час цих робіт були виявлені фрагменти будівель: кілька вінців зрубу і частокіл, між якими проходила колись вулиця. 

Вибрати укриття на випадок надзвичайної ситуації у Києві Вам допоможе інтерактивна карта

Для укриття населення м. Києва від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру створено фонд захисних споруд цивільного захисту. Цей фонд включає сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору, які можуть бути тимчасово використані для укриття населення. Керівники організацій та власники вищезазначених споруд, у разі необхідності, забезпечать вільний доступ для укриття.

Для зручності інформування населення, Київська міська державна адміністрація створила інтерактивну карту, де вказані адресні місця укриттів в підземному просторі.

Інтерактивна карта розміщена на інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації у розділі Захист населення Києві у разі виникнення надзвичайної ситуації.

За допомогою спеціальних додатків для мобільних пристроїв (Apple та Android) кожен має змогу завантажити собі на телефон або планшет інтерактивну карту з місцями укриття населення в разі виникнення надзвичайної ситуації.

3 лютого 2015 року у Києві рибалка дістав з Дніпра пакет з бойовими набоями та гранатами

3 лютого 2015 року о 13:33 до оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у м. Києві надійшло повідомлення про те, що під "мостом Кирпи" по Дніпровській набережній рибалка дістав з Дніпра пакет з невідомими предметами.

На місце пригоди негайно прибули рятувальники 24-ї Державної пожежно-рятувальної частини. Як виявилось, рибалка при ловлі риби дістав з річки Дніпро дитячий рюкзак, в якому знаходились бойові набої та гранати. Рятувальники чергували на місці події, поки експерти не вилучили небезпечні предмети.

Шість тез про Крути, або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року

У масовій свідомості міцно вкоренився образ Крут як героїчного бою трьохсот юнаків проти незліченних більшовицьких орд, які своїми життями прикривали Київ, бо, мовляв, бездарна влада не потурбувалася про захист столиці. Коли ці тези виголошують люди з націоналістичними переконаннями, до набору обов’язково додається ще нагадування, що майже все поголовно керівництво УНР станом на 1917 — початок 1918 року було соціалістами. Також традиційним стало порівняння Крутів з Фермопілами. В усіх варіантах і варіаціях міфу маємо акцент на особистому героїзмі, самопожертві й трагічній загибелі у нерівному бою.

Тим часом, з цієї «канонічно-всенародної» версії, з точки зору історика, на кожному кроці стирчать незручні кути й неточності. Нижче — аналіз усіх слабких місць традиційної версії та чим загрожує її тиражування у сучасній Україні.

1. Кількість учасників бою і загиблих. «Традиційна» версія повідомляє нам, що «більшовицьким ордам» протистояли всього 300 студентів і майже всі з них або загинули в бою, або потрапили у полон і були там закатовані. Насправді, тільки студентів було 600 осіб (4 сотні розрахунком по 150 осіб на сотню). Крім них, участь у бою брали артилерійська батарея сотника Лощенка, група офіцерів з раніше сформованого штабу та частини «Вільного козацтва» — за найскромнішими підрахунками, з українського боку було щонайменше 800 учасників бою. Студентів, за свідченнями командира бою Аверкія Гончаренка прислали, як допоміжну частину. Точна кількість загиблих не відома досі — А. Гончаренко у спогадах говорить про 250, сучасні оцінки — 70–100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.

2. «Безборонні діти» — одна з улюблених тез «традиційної версії», яка акцентує на молодому віці учасників та нестачі набоїв. Поетичним висловленням цієї тези стала поезія Олекси Стефановича «Крути»: «Дайте набоїв!.... Набоїв — нема. В полі далеко набої….». Насправді у бою під Крутами брала участь мінімум одна артилерійська батарея під командуванням сотника Лошенка, а, за деякими свідченнями, ще й батарея під командуванням Алмазова. Самі крутянці виїхали на позицію зі стрілецькою зброєю і запасом амуніції.