ПОБРАТИМ АЕРОПОРТУ. Репортаж із с. Піски від Докутолока (17 фото)



Піски штурмують, аеропорт здали, всі умерли і всьо пропало... іноді, сидячи у Пісках чи навіть на базі ДУКу, можна живіт надірвати читаючи новини і коментарі на фейсбуку. Навіть за рік більшість наших громадян не випрацювала імунітет до панічних атак.

Але коли комбат Чорний говорить, що "у Пісках жесть" — це значить там реально жесть! А якщо друг Барс починає вигрібати гранати із усіх загашників, навіть із самих дальніх — то скоріше всього словом "жесть" не обійдеться. Другу добу Піски і аеропорт мішає із землею москальська арта, знаю, що комбат буде вирушати на передок і само собою падаю йому на вуха щоб взяв і мене. Він спочатку, як справжній отаман, двічі відмовляється (точніше просто морозиться), а потім питає: "Що ти там будеш робити?"...схоже моя відповідь Чорного задовольнила, бо дає команду на збір.

Потайки пакую апаратуру, бо на базі ще двоє фотографів Tom та Loui які уб"ють мене, якщо дізнаються, що я їду без них. Вони круті і сміливі хлопці, але, з огляду на ситуацію, двоє іноземців, які нікого і нічого не розуміють — реальний тягар. Пощастило, що їх відволікли на святкування іменин друга Смереки, і поки вони гризуть святкові наїдки — я по-тихому пакуюсь у машину.



— Ти, справді думаєш так широко сісти? — друг Гатило має вагомий аргумент — РПК, тож я покірно сунусь вглиб. Багажник під зав"язку набитий смертоносним знаряддям, на колінах у мене повна сумка заряджених магазинів, зліва купа зброї ледь не під дах, справа — друг Гатило з ручним кулеметом. За кермом — Барс, Чорний за штурмана. Компанія підібралася на славу і всю дорогу мене не покидає відчуття, що колись моїм внукам набридне слухати байки про легендарних командирів, з якими мені пощастило перетнутися. Драматичності додають розмови про можливі варіанти відсутупу із Пісок — ситуація може розвиватися будь-як. Але , як завжди на фронті, основа частина дороги зайнята байками, жартами і планами про майбутні мирні плани ну і традиційно: лате і хот-дог на останній заправці перед лінією фронту.

На блок-постах атмосфера напружена, парольна пара дня: "колібрі-папуга".

За Карлівкою всі села взовж траси, і без того невеселої та небезпечної, лежать у повній темряві — видно щось прилетіло в підстанцію. Із темряви виринає розбитий український танк, як меморіал і вказівник одночасно — ми на місці.

На вулиці глупа ніч, але масштаби обстрілу можна оцінити по кількості повалених дерев, що валяються за кожним поворотом. Нам пощастило бо ми приїхали під час затишшя. Виходжу із машини і відразу — величезна чорна воронка на білому снігу. Будівля клубу, в якій минулого разу була лише одна діра, тепер покосилося на бік і в ньомі зіяють сліди відразу кількох прямих попадань. Взагалі воронки трапляються кожні 20—30 метрів, глибокі і чорні на фоні білого снігу. Сюрприз чекав мене коли я зібрався збігати в туалет, а виявилося що бігти вже нікуди — на місці туалету лише воронка засипана уламками. Чорний жартує:

— Зате чистити не треба!

Наступного дня гуляючи Пісками я від усіх чую версії, чим їм допомогли кацапські обстріли: там снаряд розворушив купу мерзлого вугілля, там у воронці палять сміття. Хтось збирається саджати дерева у ями, а інші вже планують наступного літа вибирати мінометом картоплю . Поранених і убитих немає. Слава Богу!

Вдень можна оцінити масштаби того, що відбулося. Коли я приїхав у Піски вперше тут ще були будинки із цілими вікнами, тепер не лишилося жодного цілого будинку! При цьому видно, що до справи взялися профі — працюють не видаючи координат в ефіри і б’ють виключно точно — в кожну позицію прилетіло по кілька прямих попадань. Раніше кожне пряме попадання було подією про яку бійці переповідали одне одному пересипаючи соковитим матюччям. Тепер і слів лишилося небагато... але всі живі! Це головне.

— Уявляю їх облом, коли вони дізнаються дані по госпіталях, а вони ж їх точно пробивають! — Чорний в піднесеному настрої, видно що людина попала в природну для себе атмосферу. Об"їжджає всі позиції, здобуває три машини мін для артилеристів, полює за ворожим танчиком ( і в кінці дня вони його таки спалять!) і постійно повторює:

— НЕ ВІРЮ Я ЩО У НИХ Є ДОСТАТНЬО АРТИ, ЩОБ НАС ЗАВАЛИТИ! Гради коштують занадто дорого, щоб Росія отак от їм безкінечно їх возила. Вся оця клоунада влаштована заради деморалізації, і брехня про аеропорт, і ультиматуми... але хєр у них вийде! Нехай вистрілюють БК (боєкомлект) — нам тільки краще!

Це саме він повторює і в ефір сєпарам. От в чому Чорний 100% намба ван, так це тролінг сєпарів. В порівнянні з ним диряво-кацапські вояки нагадують школярів, які дзвонять вам кричать "ты лох" і кидають слухавку. Тупі матюки і посилання, фашисти і "мамутвоюімєл", порожні погрози. "Пощастило" мені почути в ефірі "двох із ларца одінакових с ліца" — гіві і моторолу. Перший точно олігофрен — він зі своїми спілкується наче зі свинями,я вже писав. А моторола — пустобріх ще той! Якщо говорити їхньою мовою, то "пацан проотвєчался", він вже півроку як бере аеропорт, убиває кожного на Пісках вже тричі, як мінімум, і бла-бла-бла... бла-бла-бла... хоча треба відмітити, що всі наші командири однозначно говорять:

— Як воїн воїна ми його поважаємо — хлопчина матьорий, жаль що дебіл.

Цікавий діалог відбувся між Чорним і одним із командирів сєпарів на кличку Фікса.
Чорний:
— Фикса, не тупи! Найди белую футболку — повесь на палку, приходи и мы порешаем все наши вопросы. Выгоним кацапню и сами в своем доме решим, кто будет на Донбасе главным.
Фикса:
— Ага, шоб у нас тут парады в кожаных трусах проводили...

Ось і все... міф про гейропу працює, розіп’яті немовлята — працюють. Люди воюють в тупій матриці і воювати будуть доки їх не упокоять калібром 7.62.

Потім знову починаються обстріли. Гради, міни, танки, САУ...

Посеред обстрілу з бази приїжджають Том і Луї, разом з ними на машині приїжджають два полковники із Сумського артилерійського училища. Приїхали спеціально, щоб вчити воїнів Правого Сектору керувати артилерією. Ви би бачили, як горіли очі тих дядьків! Ось воно! Нарешті я побачив, як українське воїнство об’єднується у Військо! Скоро пані Alla Megel порадує вас інтерв"ю з цими полковниками, і його пропустити ніяк не можна.

А я залишаю Піски на деякий час. Треба написати для вас звіт, обробити купу фото і монтувати нові фільми. Один із них, Різдво Нації, вже готовий і 19-го січня буде в інтернеті. Після цього посту викладу його трейлер — дуже раджу подивитися! Поки що це мій улюблений фільм, який робили автори Докутолоки!

Не знаю, що ще написати. Пост був знятий на ходу, оброблений на ходу і написаний теж в автобусі на Дніпропетровськ. Сподіваюся було цікаво.

І звичайно хочу подякувати тим людям, які накидали мені на картку 1000 грн. Я їхав і не знав, чи стане у мене грошей на квиток навіть до Дніпра, а завдяки вам поїду до Києва в купе, і навіть підніму келих смачного пива за тих, хто зараз лупашить кляту кацапню! Я їду додому! Далі буде!

А тепер рекламний текст:
Ви можете допомогти проекту незалежних документалістів ДОКУТОЛОКА:
  • заходьте у спільноту ДОКУТОЛОКА і ставте вподобайки, запрошуйте друзів
  • обов"язково підписуйтеся на наш канал в Ютубі! https://www.youtube.com/Salvesolis Завдяки вам ми вже заробили на ютубі 4,5 долари!)
  • якщо у вас є можливість — допомагайте нам матеріально! Імена всіх меценатів будуть вказані у титрах нової серії Рокади!
    ПриватБанк 5168 7553 6963 8966 — Демченко Володимир Степанович
    ГО "Докутолока". Код ЄДРПОУ 39291743, п/р 26003453674 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805.
І зовсім круто, якщо у вас десь валяється оптика для камери Canon 60d) 
А то ми голі, босі і у вінку)))

Слава Україні!

Дорога на Піски. 
Сідайте онучата, я ще раз розповім, як їхав колись на Піски
з легендарними повстанськими командирами ))

Кожен, хто був на Пісках, знає це місце.
Он у тій триповерхівці я ночував останні гарячі зимні ночі.
Всі чорні ями — воронки від снарядів


"Православні" недовоїни влучили кілька разів у церкву.
Розповідали хлопці, що дзвони на дзвінниці ще півночі гули




Цілий паркан і цілий будинок у Пісках — нонсенс!
А знайти ціле скло — те саме, що знайти золотий злиток)




Зате понівечених машин по всьому селищу — багатий врожай!




Бірьозку жалко



Кілька прямих попаданнь прилетіло і в легендарну "сауну". Відбило цілий кут будівлі!


Тут раніше жили наші артилеристи. Тепер переїхали.
Всі живі — прийшли забрати речі )



Піски — наші! Хоч би що!


Оті двері це двері в квартиру в якій я ночував)
Сєпари поки що лідери в номінації найніжніші вранішні пестощі!



Відразу за цими двома прекрасними автівками — те, що було раніше нашим туалетом )
До речі, хто буде говорити, що китайські машини гівно —
 оцей китаєць після всього пережитого НА ХОДУ! (якби лишилися цілими колеса)



Відсутність крони — типова для Пісок мутація дерев!


Аграрний інститут!


Це басейн в спа-комплексі,
який по чуткам, належав сину Яника. Тепер тут звалище... )



Отак виглядають 90% будівель у селищі Піски


А це, той самий танк, який зустрічає і проводжає всіх хто їде у Піски. Цього разу він проводжає мене.
На цьому місці загинув весь екіпаж. Впевнений, що у майбутньому цей танк має лишитися тут, як нагадування про те, що відбувалося тут в 2014-15 роках!



Рєбзя, я знаю, що фотки набагато легше лайкати і дивитися, але гляньте цей коротенький трейлер нашого нового фільму. Якщо він не залишить по собі приємних емоцій — значить я лох! 


Немає коментарів:

Дописати коментар