«У мене 140, і я не буду вакцинуватися»,
«У мене після хвороби було 600, а після вакцини 40, значить вакцина погана»
або
«Я перехворіла рік тому, і у мене 1600, ось такий у мене класний і сильний імунітет, ж̶е̶н̶и̶с̶ь̶ ̶н̶а̶ ̶м̶е̶н̶і.
Люди перестали мірятися тим, чим мірялися до цього, і стали мірятися рівнем антитіл до коронавірусу. Але книжки з успішного успіху говорять нам, що не можна порівнювати себе з іншими. А книжки з біології говорять, що не треба порівнювати, навіть, себе з самим собою в минулому, якщо мова йде про антитіла до респіраторних вірусів. Адже вони показують не те, що ви хочете побачити. На це є дві причини.
Перша причина — лабораторна. Тести бувають якісні й кількісні. Перші показують, антитіла є чи ні, другі — скільки їх в якомусь обсязі вашої крові.
Минулого року, наприклад, в Україні були наявні тільки якісні тести, зараз є обидва види, і кожен з них видає вам якусь цифру.
Якщо ви замовляли в лабораторії просто тест на антитіла без уточнень, то з високою ймовірністю вам зробили якісний тест. У якісному тесті теж пишеться цифра, але ця цифра не говорить про кількість антитіл, а тільки про якийсь технічний показник, який видає прилад. Річ у тім, що вашу кров відправляють в лабораторію, де аналізуватимуть не під мікроскопом, а у спеціальних приладах. Для цього краплю крові помістять у пробірку разом з частинкою вірусу, і якщо у вашій крові наявні антитіла до цього вірусу, то вони до нього пристануть і, за допомогою невеличкої магії, почнуть світитися. Ось саме рівень цього світіння і зазначають в описі до якісної тесту. Найчастіше цей рівень буде вимірюватися в OU/ml або оптичних одиницях/мл, і про це написано у довідці. Рівень світіння якось корелює з числом ваших антитіл в організмі, але мало хто знає як. 100 від 200 може відрізнятися у 2 рази, а може і в 10 разів, і залежність не завжди лінійна. Цифра у висновку у цих тестах — не для вас, а для працівників лабораторії. Тому все, що ви у себе міряли якісними тестами або міряли минулого року, можна звести до відповіді «є» чи «немає» антитіл, і тільки.
Кількісні тести роблять вже досить давно, вони складніші і трохи дорожчі, в них використовується спеціальний контроль концентрації. Там 100 від 200 відрізняється дійсно удвічі, і концентрація буде вказана в МО/мл або IU/ml, що буде написано у ваших довідках. Але їх теж не завжди можна порівнювати між собою. Річ у тім, що різні лабораторії використовують різне устаткування і різні реагенти, і навіть одна і та ж лабораторія з часом може поміняти реагенти. У результаті, й число й одиниці виміру також відрізнятимуться: 40 МО/мл в одній лабораторії це може бути 467 IU/ml в другій або 3,2 МО/мл в третій. І ви не зможете порівняти свій дорогоцінний імунітет від ковіду з сусідським, та й зі своїм півроку тому. Лише у грудні 2020 року з'явилися стандарти ВООЗ 20/136 та 20/268, які зможуть вирівняти всі ці рівні між лабораторіями і привести їх до єдиного значення — binding antibody units (BAU). У хороших лабораторіях рівень антитіл до коронавірусу дійсно можна буде порівнювати в динаміці у себе, і навіть у різних людей. Але я не бачив в Україні поки жодної лабораторії, яка видавала б результати у BAU.
Друга причина, чому вам не варто вимірювати рівень імунітету за допомогою тестів на антитіла і мірятися цим рівнем з друзями, — біологічна. Проблема в тому, що тести не показують «рівень імунітету». Рівень імунітету взагалі нічого не показує, як і рівень погоди. У такого складного явища як імунітет не може бути рівня. Але ОК, забудемо про це на якийсь час.
Найкрутіше, що можна дізнатися про імунітет від добре вивчених вірусів, це те, у скільки разів ймовірність захворіти нижча у того, хто перехворів, у порівнянні з тим, у кого немає імунітету до вірусу взагалі.
Ймовірність захворіти короною залежить не тільки від рівня антитіл, який, як ви вже зрозуміли, не так-то й просто виміряти, а ще й від рівня Т-клітинного імунітету (який вимірювати в Україні ще складніше, але вже можна) і генетичної сприйнятливості до вірусу (про це ще розповім). А також і від ситуації навколо організму — температури повітря, кількості вірусних частинок, часу, проведеного у контакті з носієм, штаму вірусу і т. ін.
Але повернемося до тестів на антитіла. Боротися з інфекцією можуть не всі ваші антитіла до вірусу, а тільки ті, які є нейтралізуючими. Антитіла працюють як пластилін, заклеюючи ті місця вірусу, якими він кріпиться до клітини. Ті антитіла, які можуть заклеїти вірус так, що він не проникне в клітину, його нейтралізують і знешкоджують. Але ще у вас у крові може бути багато антитіл, які до вірусу липнуть, втім сильно йому не заважають. Скільки саме у вас антитіл, котрі вірус нейтралізують, а скільки тих, що просто зв'язують, — ви не дізнаєтеся. Для цього є спеціальні тести, але їх роблять тільки дуже серйозні наукові лабораторії, які мають працювати з живим вірусом, що дуже важко, дорого і довго. Тим більше питання щодо старих антитіл до нових штамів залишається відкритим. Щоб визначити ймовірність того, що ви захворієте, треба знати всі наявні штами вірусу у вашому регіоні і як на них подіють ваші антитіла від минулого штаму. "Дельта", приміром, простіше за інші штами "тікає" від антитіл, які міцно нейтралізували уханьський штам вірусу.
Хай, навіть, уявімо, що ми змогли порахувати кількість антитіл, дізналися, що серед них є достатньо тих, що нейтралізують вірус, змогли описати їх в уніфікованих одиницях BAU, щоб потім порівнювати з результатами інших лабораторій, перерахували на якийсь коефіцієнт ефективності проти всіх інших штамів, якими плануємо заразиться, це теж не допоможе відповісти на запитання «Чи є у вас імунітет?». Тому що ми не знаємо мінімальний захисний рівень антитіл.
Справа в тому, що у боротьбі з вірусом, як на війні: частіше перемагає той, хто перевершує супротивника числом. Вірус нападає на нас досить однотипно і починає атаку з декількох своїх бойових одиниць, закинутих у тил "противника". Закинутих дихальними шляхами касирки, яка носити маску і вакцинуватися не буде, тому що отримала п'ять медичних освіт, дивлячись російський ютуб, і краще за всіх знає, що вірус безпечний, а у вакцинах — чіпи.
"Десант" вірусу розмножується у нашому тілі і у певний момент піддається атаці антитіл, які у нас є. Щоб перемогти вірус, нам треба мати достатню кількість антитіл. Але скільки саме антитіл достатньо, щоб протистояти вірусу, ми поки що не знаємо. Можливо, питання вирішиться найближчим часом, оскільки ВООЗ вже розглядає кілька варіантів, яка кількість антитіл може бути прийнята за достатній мінімум.
Для імунітету після вакцин, наприклад, є таке поняття, як корелят захисту. Це якийсь показник (найчастіше ті ж антитіла), рівень якого говорить про те, що особа захищена на 50% або 100%. Його використовують для порівняння різних вакцин або ефективності вакцин в нових умовах епідемії. Такий корелят для вакцин від ковіда ще розраховується, тут треба дуже багато людей. Вакцинуватися однозначно треба, але от прийняти рішення про перенесення повторної вакцинації на підставі рівня антитіл після першої — ми поки не вміємо. Усі міжнародні організації наполягають, що рішення про вакцинацію і повторну вакцинацію треба приймати не на підставі рівня антитіл, а виходячи з часу, що пройшов після першої вакцинації або перенесеної хвороби.
Отже:
- Не кожен тест і не у кожній лабораторії видає результат про кількість антитіл до вірусу, навіть якщо у вашій довідці є якісь цифри.
- Кількість антитіл до вірусу не визначає рівень захисту організму від вірусу.
- Ми все ще не знаємо, якої мінімальної кількості антитіл достатньо для захисту від вірусу.
- Рішення про вакцинацію треба приймати на підставі термінів перенесеної хвороби або минулої вакцинації, а не на підставі рівня антитіл.
Немає коментарів:
Дописати коментар